«В Європі був би сильний супротив». Міжнародні організації пояснили головну небезпеку закону про медіа

Незважаючи на те, що українські законодавці взяли до уваги критику міжнародної спільноти після прийняття законопроєкту «Про медіа» у першому читанні, європейська медіаспільнота бачить у ньому серйозні загрози для вільного поширення інформації в Україні. Про це йдеться у матеріалі «Голосу Америки».

Так, ще влітку після прийняття першої версії законопроєкту, Комітет захисту журналістів (CPJ) у Нью-Йорку закликав українську владу відмовитися від тих норм, які, на їхню думку, порушують права медіа.

І незважаючи на те, що законодавці взяли до уваги критику міжнародної спільноти після прийняття законопроєкту у першому читанні, позиція Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку залишилась незмінною.

«Наша позиція залишається незмінною з літа, бо ми маємо ті самі застереження, що й шість місяців тому, коли опублікували свою першу заяву, і у вересні, коли ми зробили другу заяву. Ми вважаємо, що законопроєкт, який отримав підпис Зеленського – спроба встановити жорсткіший контроль над вільним поширенням інформації. Ми бачили багато спроб це зробити, починаючи з часів повномасштабної війни. І ми закликали українську владу не намагатися контролювати вільний потік інформації та не обмежувати свободу медіа», – вважає Гульноза Саїд, координаторка програм CPJ у Європі та Центральній Азії.

Головна критика закону стосується широких повноважень державного регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення, який отримав можливість скасовувати реєстрацію, блокувати медіа чи блокувати його за значні порушення.

За це, а також за процедуру обрання членів Нацради українським парламентом і президентом, закон критикує і Європейська федерація журналістів.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Ґутьєррес бачить у підписаному президентом Зеленським законі дві проблеми:

• Незалежність національних регуляторів. Структура, запропонована цим законом – це не є структурою повністю незалежного політичного регулятора.
• Закон розширює спектр позасудових санкцій проти медіа. Медіа повинні мати гарантію, підпорядковуватися насамперед  незалежному медійному регулятору та судовим рішенням, а не рішенням політиків з уряду.

Аргументи Національної спілки журналістів України подібні до критики Європейської федерації журналістів. У НСЖУ підкреслюють політизованість процедури вибору членів Нацради, хоч і наголошують – кінцева версія закону значно м’якша і враховує дискусії із журналістами та медіаорганізаціями.

Незважаючи на внесені до закону поправки і пом’якшення норм, Нацрада зможе блокувати зареєстровані онлайн-видання тільки за рішенням суду, а незареєстровані – тільки після численних порушень і тільки строком на 2 тижні – міжнародна медіаспільнота критикує цю норму.

«Цей законопроєкт недостатній, щоб гарантувати медіа свободу в країні. Ми висловили свої занепокоєння президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн кілька місяців тому. Загалом закон відповідає головним стандартам, але є певні питання. Я думаю, що якби Португалія чи Іспанія вирішили прийняти подібні закони, була б сильна реакція Єврокомісії. Вони б сказали цим країнам: ні це не відповідає нашим стандартам», – наголосив Рікардо Гуттеріш.

Міжнародна медіаспільнота, а також міжнародні організації висловлювали різні позиції щодо нового закону про медіа, втім всі, з ким говорив «Голос Америки», погоджуються: впровадження нових правил гри залежатиме від громадянського суспільства та діалогу влади з його представниками – щоб забезпечити безпечне та надійне медіасередовище.