Китай будує новий трансполярний морський шлях, щоб втерти носа Росії

Довгостроковим стратегічним пріоритетом для Китаю є утвердження себе як законної, впливової та зацікавленої сторони з постійною присутністю та доступом для ведення різної діяльності в Арктиці та Антарктиці. Про це йдеться у новій статті відомого аналітика Камілли Соренсен.

У стратегічних міркуваннях і планах Китаю полярні регіони разом із морським дном і космічним простором класифікуються як «стратегічні простори» або «нові стратегічні кордони», – зазначає Камілла Соренсен. 

Сьогодні Китай має чотири дослідницькі станції в Антарктиці, а у квітні 2023 року відновив будівництво п'ятої під час своєї 39-ї антарктичної експедиції. Китай має станцію на Шпіцбергені з 2004 року та невеликий дослідницький центр в Ісландії з 2018 року.

«Існує також сильний зв’язок між зусиллями Китаю, аби забезпечити свою позицію «полярної зацікавленої сторони» та досягненням його амбіцій «глобального наукового панування». Пекін розглядає ці нові стратегічні рубежі як складні сфери діяльності, а також тисне на китайських дослідників, інженерів та інших експертів, щоб вони поглибили свої знання та вдосконалили свої технологічні можливості», –  йдеться у статті. 

Тому можливість проведення китайських дослідницьких експедицій та іншої діяльності в полярних регіонах також цінується як спосіб просування та підвищення загального рівня інновацій і технологій у Китаї, що є ключовим пріоритетом у національній стратегії розвитку. Розроблені знання та технології мають паралельно цивільне та військове застосування. А, отже, також відіграють роль у стратегії Пекіна розвивати армію світового класу.

«Китай вважає свою присутність і вплив у полярних регіонах необхідними для забезпечення доступу до критично важливих ресурсів, таких як нафта, газ і рідкоземельні мінерали. Ці ресурси є в достатку в полярних регіонах і тепер стають більш доступними. Крім того, Китай володіє одним із найбільших у світі флотів для дальнього риболовлі та все більше зацікавлений у забезпеченні доступу до нових рибальських місць», – наголошує науковиця. 

Арктичні та Антарктичні дослідження Китаю обумовлені його планами щодо формування альтернативного Трансполярного морського шляху (ТМП).

ТМП привертає найбільшу увагу Китаю – це найкоротший арктичний морський шлях і на відміну від Північного морського шляху та Північно-Західного проходу проходить в основному через міжнародні води. Таким чином, китайським кораблям не доведеться дотримуватися конкретних правил відповідних арктичних держав, насамперед Росії щодо Північного морського шляху.

Як зазначається у статті, розширення полярної взаємодії також відображає прагнення Пекіна відігравати ключову роль у переговорах і прийнятті рішень щодо глобальних стандартів, правил і норм. Це особливо пріоритет Китаю щодо цих нових стратегічних кордонів, які все ще залишаються досить недослідженими та нерегульованими просторами. Завдяки лідерству на нових стратегічних рубежах у Китаю є можливість бути залученим із самого початку і навіть зайняти провідну роль.

Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував російському диктатору Володимиру Путіну відвідати Антарктиду.