Руслан Князевич: Регіонали не опозицію «кинули», а партнерів по більшості

Партія регіонів «виправдала» прогнози журналістів, які під час прийняття узгодженого виборчого закону стверджували, що влада порушить свої обіцянки й змінить правила перегонів. Так і сталося: поки опозиція розповідала, який вони гарний компроміс досягли з регіоналами, ті, побачивши невигідні для себе норми закону, скасували їх через кишеньковий Конституційний суд.

Наприкінці минулого тижня КС вміло скоротив кількість виборчих округів в Києві з 16 до 13, а у вівторок – заборонив подвійне балотування по округу і списку одночасно. Юридичне обґрунтування цих двох вердиктів суду – це питання окремих дискусій. Проте найголовніше в ситуації те, що Партія регіонів спочатку запропонувала компроміс, аби сподобатися Заходу гарним законом про вибори, пообіцяла у разі голосування за нього опозиції не чіпати документ, а потім порушила дане слово. Саме регіонали підписали обидва подання до КС й домоглися потрібного результату. Найпоказовіше, що депутати від ПР, які у складні тимчасової парламентської комісії з доопрацювання закону про вибори пропонували й голосували за спірні норми, потім проти них же виступали в Конституційному суді.

«Розведеними» в цій ситуації, як вже повелося останніми роками, виявилася недолуга опозиція. Мало того, що їх банально «кинули», так ще й в очах Заходу вони вже благословили документ, в якому б він стані не дожив до виборів. Ошуканими опинилися й комуністи з литвинівцями, які були чи не найбільше зацікавлені в скасованих КС нормах.

Про свій погляд на еволюцію закону про вибори, позицію Партії регіонів та об’єднавчі процеси в опозиції «Главкому» розповів керівник парламентської комісії, яка розробляла консенсусний документ, нардеп від НУНС і член «Фронту змін» Руслан Князевич.

Руслане Петровичу, коли в парламенті створили комісію для доопрацювання закону про вибори, а потім його й ухвалили, було досягнуто компромісу. Партія регіонів дала обіцянку до виборів закон не чіпати. Ви розцінюєте останні два рішення КС як порушення компромісу й «кидок» влади?

Коли працювала тимчасова спеціальна комісія, владна більшість прийняла «технічні правки опозиції», але не дуже вчитувалась в зміст норм, за які голосувала. Рішення приймалося одразу в двох читаннях одним голосуванням, тому владні депутати не дуже переобтяжували себе розумінням, як це все буде працювати й як це можна зреалізувати на власну користь.

Вони прийняли закон не читаючи?

Не хотів би аж так казати, що прийняли не читаючи. Але якщо й читали, то до кінця не зрозуміли, в чому суть наших пропозицій. Тоді влада основні зусилля кинула на те, щоб не допустити наші так звані «політичні вимоги» щодо бар’єру, виборчої системи й інших речей. Решта питань для них здалися незрозумілими забаганками опозиції, що не мають нічого спільного з результатами виборів. Коли ж закон було направлено до Президента, про що публічно той підтвердив в інтерв’ю трьом провідним каналам, Янукович сказав, що з боку його оточення було багато пропозицій не підписувати закон. Очевидно, вже тоді було розуміння, що деякі норми ускладнять завдання Партії регіонів на виборах.

Допускаю, що якраз при передачі закону до Президента в деякі норми вчиталися. Проте Президент вирішив підписати закон, щоб не наганяти на себе хвилю неприйняття на Заході. Адже він неодноразово говорив, що підтримує законопроект, ухвалений в сесійній залі консенсусом.

Насправді, вони ж не змінювали закон, а просто пішли обхідним єзуїтським шляхом – направили два подання в КС. Така у них була прийнята формула зміни закону.

Навіщо було знову ганьбити Конституційний суд?

Як на мене, у використанні Конституційного суду в цих цілях зіграла важливу роль відмова ЦВК виконувати чиюсь волю. Наприклад, ЦВК не захотіла визначати кількість округів в регіонах так, як комусь хотілося. Тому було ухвалено рішення зробити це чужими руками – суддів КС.

Але ж ЦВК так само підконтрольна Банковій, як і КС?

Напевно, ЦВК вирішила не тягнути на себе такий негатив ще далеко до початку виборчого процесу. Це було політично безглуздо – зганьбити ЦВК ще до виборів, адже Президент доручив забезпечити чесність виборчого процесу. Тому жереб виконання замовлення впав на Конституційний суд. З точки зору репутаційної складової влада зазнала менших втрат.

Тобто, на даному етапі ЦВК виявився більш незалежним за КС?

Справа скоріше не в незалежності ЦВК, більшою мірою влада вирішила не підставляти ЦВК під фол ще до початку виборчої кампанії.

Всі кажуть про якісь абстрактні обіцянки не чіпати закон до виборів. Хто конкретно це озвучував, ви ж як голова тієї комісії маєте знати?

Я безпосередньо не брав участі в перемовинах такого роду. Проте засвідчу, що кілька разів голова Верховної Ради Володимир Литвин і глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов обіцяли, що Партія регіонів та парламент жодним чином до виборів закон змінювати не буде. Формально, вони його не змінили. Інша справа, що вони це роблять через КС.

Більше того, вже є намагання прямої зміни закону про вибори в залі. У вівторок відбулася прихована спроба змінити виборчий закон. Більшість запропонувала до включення в порядок денний законопроект 10030 авторства Сергія Ківалова. Документ передбачав внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, якими позбавляли права на оскарження рішення дій та бездіяльності виборчих комісій. Таке право лишалось тільки щодо процесу підрахунку голосів, а все, що стосувалося виборчої кампанії й дня голосування – хотіли вивести з-під удару. Раніше Литвин та Симоненко публічно обіцяли, що не будуть підтримувати зміни виборчого закону. Слова дотримали, не проголосували за проект Ківалова, тому він провалився, набравши тільки 193 голоси Партії регіонів. Фактично, комуністи й Литвин пішли проти волі Партії регіонів. Сподіваюсь, що принаймні частина більшості будуть і далі стояти на цій позицій, тримаючи своє попереднє слово.

Невже причина в принциповості Литвина і Симоненка, в це зовсім не віриться?

Давайте поглянемо на рішення КС щодо подвійного балотування. Насправді, ПР же не опозицію «кинула» через рішення КС, а партнерів по більшості. Норму про подвійне балотування не ми запропонували в закон.

Кажуть, комуністи найбільше цього хотіли…

Скажу так – на засіданні комісії по закону про вибори саме Партія регіонів вимагала дозволити подвійне балотування. Тому для мене обидва подання в КС були дивними. Їх там представляли два депутати від Партії регіонів, які на засіданні комісії й проштовхували норми, які потім оскаржували.

Тобто, норму про подвійне балотування пропонував той же Забарський, який потім виступав проти неї в КС?

Він її активно підтримував й голосував за неї. Він та Шенцев були в складі комісії й по обох спірних питаннях висловилися «за».

Якщо ініціатором норми про подвійне балотування була Партія регіонів, то хто вимагав закріпити закордонних виборців за Києвом?

Ця конкретна норма була моєю пропозицією. Позбавляти людей конституційного виборчого права в мажоритарній складовій – це порушення Конституції. Тільки наш КС міг сказати, що позбавлення конституційного права голосу – це конституційно й є великим благом. Аргументація КС є абсурдною, адже вони кажуть, що люди за кордоном не пов’язані з київським округом. Це нісенітниця. А що тоді робити з людьми, що перебувають в місцях позбавлення волі? А військовослужбовці? А ті, хто перебуває в санаторіях та лікарнях? Ці люди не прив’язані до округів, як і закордонні виборці, до того ж, їх набагато більше, ніж закордонних. Невже і їх треба позбавляти права голосу?

Коли ви йшли на компроміс при ухваленні закону, мали ж розуміти, що вас так чи інакше «кинуть»? Про це тоді писали всі журналісти…

Я не думаю, що рішення КС – це «кидок» опозиції. От щодо закордонних виборців: була пересторога, що київські округи будуть розподілені на користь Донецької та Луганської областей. Але вони пішли на користь Черкаської та Полтавської областей і Криму. ЦВК прийняла абсолютно законне рішення, в мене до них немає претензій.

Все одно, закон фактично змінили. Невже ви думали, що влада дотримає слова?

Я був переконаний, що подвійне балотування буде підставою для розгляду в КС. Ці слова були зафіксовані під стенограмою. Це рішення нас не заскочило зненацька, ми й не планували особливо використовувати норму про подвійне балотування. Тому я поки не бачу критичної шкоди опозиції від таких вердиктів. Проте це свідчить – з цими людьми не можна ні про що домовлятись. З Партією регіонів немає жодного сенсу сідати за стіл перемовин, вони шулери, пропонують певні норми, голосують за них, а потім збирають підписи за їх оскарження.

Очікуєте, що Партія регіонів ще протягне кілька змін в закон про вибори, хоча б про зняття кандидатів в округах територіальними комісіями?

193 голоси за проект Партії регіонів щодо виборів показали, що це зробити буде вкрай складно. Є публічна позиція Литвина і комуністів на це не йти. Комуністи і литвинівці сильно образились на рішення про заборону подвійного балотування, тому вони мають моральне право діяти на власний розсуд. Виборча кампанія вже розпочалася, й Литвин з Симоненком розуміють, що Партія регіонів зачищає електоральне поле. Тому я думаю, що просто так внести зміни не вдасться. Інша справа, що тепер немає прописаного порядку, куди рахувати голоси закордонних дільниць. Якщо парламент ніякого рішення щодо цього не ухвалить, то ЦВК має якось це уладнати.

Владислав Забарський на днях сказав, що можна спробувати досягнути ще одного компромісу щодо закону про вибори і усунути нестиковки. Ви підете в ще одну комісію?

Боже збав піти в комісію з Партією регіонів, другий раз сідати за стіл з ними не будемо. Наскільки я знаю, навіть в середовищі ПР немає настроїв знову ламати ситуацію. Це погано закінчиться для міжнародного іміджу влади.

Ви кажете, що скасування подвійного балотування по вас мало вдарило, проте ж Яценюк вже заявив, що призупиняється узгодження кандидатів в округах і єдиному списку через рішення КС…

Якщо норма існує в законі, то ми мали нею скористатися. Допускаю, що багато серйозних впливових фігур, які можуть бути окрасою списку об’єднаної опозиції, могли піти по округах, де колись обиралися депутатами, мають найвищий рейтинг. Зараз їм треба визначатися, куди йти, тому вся схема й стратегія походу опозиції на вибори мусить мінятись. Але якщо влада думала, що таким фінтом взагалі перекреслять об’єднання опозиції, то дуже помиляються.

Вже було оголошено, що представники «Фронту змін» підуть у списку партії «Батьківщина». Для цього вам треба вийти з партії. Як юридично оформите процес виходу, всі покладете партквитки, в тому числі й Арсеній Яценюк?

Не буду казати, як пройде. Теоретично все чітко виписане – ми повинні призупинити членство в «Фронті змін» й зайти до списку «Батьківщини» як позапартійні або члени «Батьківщини». Думаю, що з’їзд ухвалить рішення й представники «Фронту змін» увійдуть до об’єднаного списку як позапартійні. Так мало б бути, якщо і Яценюк увійде до спільного списку. Це було б абсолютно логічно. Не думаю, що буде вимагатись входження в саму партію «Батьківщина», в цьому немає потреби. Як це буде зроблено в політичній і технологічній площині – не берусь стверджувати.

Які затверджені квоти в спільному списку: «Батьківщина» - 55%, а «Фронт змін» 45%?

Я не можу сказати, не долучений до процесу розподілу.

Вас хоч в список візьмуть?

Я не знаю, в мене немає рішення, чи буду брати участь у виборах.

Як так, навіщо ж тоді до «Фронту змін» приєдналися?

Я прийшов в партію не для потрапляння в наступний парламент, а щоб бути в складі якоїсь політичної структури, впливати на ситуацію в парламенті. Я одинаком в парламенті пробув три роки, від часу, як виключили з «Нашої України» за підтримку коаліції з Тимошенко. Але це не означає, що я гарантував собі місце в списку на виборах.

Нещодавно лідери КОДу оголосили, що її учасники будуть мати право вето щодо кандидатур в спільному партійному списку й в списку кандидатів на округи. Невже якась «Свобода» скаже «ні» Князевичу у списку, і вас там не буде?

Я не переживаю за свою перспективу, я схиляюсь до того, що не буду йти на вибори. Що стосується способу застосування вето, то все буде вирішуватися за столом переговорів стосовно кожної кандидатури. Якщо будуть застереження щодо особи, яка зможе понизити сприйняття опозиції в регіоні чи списку, то треба дискутувати. Наступає час, коли втрата виборців неприпустима. Щодо того, хто матиме право вето й на які списки, я точно не знаю. Але якщо «Свобода» буде брати участь у розподілі мажоритарних кандидатів від опозиції, то, відповідно, будуть заявляти про таке право. Як і будь-хто інший в КОД.

Вам цей спільний список не нагадує 2002-й і 2007 рік, коли йшло велике об’єднання на вибори? «Батьківщина» й «Фронт змін» після виборів розбіжаться в силу різних обставин, виборець лишиться ошуканий…

Не нагадує. В цих роках йшла мова про виборчий блок. Зараз єдина партія йде походом на вибори. Очевидно, після виборів в парламенті буде тільки одна спільна фракція «Батьківщина-Фронт змін».

Тільки одна фракція, чи дві?

Одна. Чи вони об’єднаються в одну партію остаточно, чи розійдуться, як це робили учасники блоку – життя покаже. Як на мене, було б логічно, щоб на базі «Батьківщини» і «Фронту змін» з’явилася третя партія, яка б стала прообразом могутньої націонал-демократичної сили.

Взагалі, яка мета цього об’єднання? Зайдете в Раду, і що далі, яка мета?

Мета зрозуміла та чітка. Якщо хочемо збалансувати владу й зупинити бульдозер, то єдина можливість для цього – опозиційна більшість в парламенті.

План максимум - обрати свого спікера?

Не тільки. Ми ж говоримо не тільки про кадрові питання.

Проте не будете заперечувати, що план максимум – Яценюк прем’єр-міністр?

Насправді, головна мета – мати більшість, яка буде ухвалювати інші закони. Повірте, якщо більшість буде, то вона зможе збалансувати ситуацію в країні. Це буде початком кінця влади.

Все ж таки, ви бачите можливість, щоб після виборів Яценюк став прем’єром?

Якщо опозиція отримає більшість в парламенті, вона зможе висловити резолюцію недовіри уряду. За Конституцією, Президент буде змушений вносити кандидатуру. Якщо вона не буде підтримана, не буде інших варіантів, ніж йти на компроміс.

Чому ви не враховуєте схему виконуючого обов’язки прем’єра на кілька років? Так зручніше, ніж домовлятися з опозицією про прем’єра…

Цей варіант заборонений законом про Кабмін. Виконувати обов’язки можна тільки протягом 60 днів.

Норма є така, але ж ми бачимо наші реалії…

Якщо уряд буде більше року існувати в такому підвішеному стані, то це колапс економіки та адміністративної системи. Для України це дуже небезпечна гра. Кабінет міністрів виконуючих обов’язки – це люди, які ні за що не відповідають. Вони перелякані, залежні, кожен день працюють як останній. Це розуміє й Президент, не йому на користь таке допускати.

Генпрокурор, зміщений вашою більшістю, може бути в.о. кілька років?

У нас був такий прокурор, який працював близько двох років. Але така особа дуже процесуально звужена в повноваженнях. Побачимо, як воно буде, але це вже буде не Генеральний прокурор, а щось інше.

До речі, «Фронт змін» відчуває відповідальність за звільнення Тимошенко, якщо вже йдете на об’єднання з її партією. Що ви конкретного зробили, не думали показово покинути зал на знак протесту й не повертатися туди. Так можна було б привернути увагу міжнародної спільноти…

Коли йшов розгляд Кримінально-процесуального кодексу більшість мріяла, аби ми покинули зал. Але тільки ми його покинемо, то для них це щастя – вони за півгодини ухвалюють те, що хочуть. Взагалі відмовитись від боротьби – перейти в нікуди, відрізати себе від інформаційного простору – це не правильно. Так ми хоч через картинку й виступи висловлюємо свою позицію. Аби цього не було, ми б втратили всі шанси.