рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Кого українцям більше боятись: хворих співвітчизників на коронавірус чи самих себе?

    • Юрій Черненький

      Директор ДП «Палац спорту» 

    • Розсилка
    У Нових Санжарах люди билися з поліцією через страх заразитися коронавірусом - Кого українцям більше боятись: хворих співвітчизників на коронавірус чи самих себе?
    У Нових Санжарах люди билися з поліцією через страх заразитися коронавірусом

    Вірус не такий вже й страшний як наше уявлення про нього

    Подвійні стандарти заполонили політичний контингент, і тепер це відображається на громадській свідомості. Кого більше боятись, хворих співвітчизників на коронавірус, чи власне самих себе? Навіть європейські ЗМІ приїхали аби зафіксувати той безлад, який коївся в Нових Санжарах.

    Все, що ми побачили є певним індикатором стану нашого ментального занепаду. Біль та розчарування наших громадян, які приїхали додому, – важно передати!

    Добре, давайте ми з вами представимо цю ситуацію вже з іншого боку.

    Уявімо, наприклад, – на борту літака в Україну летять наші спортсмени, чемпіони, олімпійці… Як би тоді відреагувала громада? Чи була б належна інформаційна підготовка народу через ЗМІ, може й інші заходи? Міг би вийти абсурд. Могло би трапитися наступним чином: ще вчора були героями, займали призові місця, отримували медалі та відстоювали честь нації, а вже сьогодні – вороги народу. Така ситуація може трапитись, і її моделювання не є недоречним. Дуальність та шаблонне мислення, от із чим нам треба насамперед боротися.

    За останніми даними, – нас вже 37 мільйонів. Невже нас не вражають ці величезні цифри, які були нещодавно оприлюднені? – Звісно, після такого «теплого прийому» нас стане ще менше. Ми питаємо, «куди ж наші люди ділись, коли встигли»? Приклад: в автобусах, що направлялись до бази санаторію було 17 танцюристів з Кривого Рогу, – це вже реальні речі. Молоді люди, за якими також культурне майбутнє нашої країни. Так, вони заробляли не на батьківщині, то й що далі? Вибачте, але вони ж їдуть додому, на рідну землю, до родичів. Реагування ЗМІ щодо оприлюднення проблеми, дійсно, – було дуже оперативним. Але звісно, що й профілактична робота з народом мала бути проведена заздалегідь, і в доступному для всіх форматі.

    Подібні ситуації демонструють нам, що є чому вчитись. Так, нашим людям страшно за себе та за своїх дітей. Толерантність до невизначеностей ще не сформована. Але схоже, що вірус не такий вже й страшний як наше уявлення про нього. Тому, нам не потрібно забувати, що гуманізм – це вищий щабель розвитку людства. Давайте всі разом підтримаємо співвітчизників, які повернулися з далекого Уханя та побажаємо їм здоров’я та родинного щастя!

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Леонід Ємець
    Леонід Ємець

    Народний депутат 7 і 8 скликань

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ