Геноцид уйгурів. Україна зрадила цивілізований світ?
Китай талановито нас використав
Запитання американського журналіста на брифінгу в Держдепі:
Чи розчаровані США тим, що Україна утрималася від голосування?
Відповідь речника:
Ми розчаровані тим, що Рада не змогла погодитися провести дискусію щодо серйозних проблем з правами людини, порушених під час останніх незалежних дискусій та оцінок Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Ми продовжуватимемо наполягати на тому, що Рада з прав людини може бути значущим форумом і інструментом для обговорення та притягнення країн до відповідальності за порушення прав людини.
***
Якщо відкинути дипломатію, все достатньо прозоро та зрозуміло. Крім одного. У кого в команді Зеленського вистачило цинізму або тупості, щоб «пропхати» таку позицію України в ООН.
Це ж не просто зрада цивілізованого світу, для якого немає полутонів у питанні геноциду уйгурів в КНР. Це ж не тільки про політиків або лідерів країн, яким ми показали «середній палець», приєднавшися до табору автократів у питанні, де не може бути нейтралітету. Як каже сам Зеленський: це не вибір між частинами світу, це вибір між добром і злом.
Це демонстрація нашого дипломатичного ідіотизму та відсталості.
В той момент, коли КНР разом з Росією блокують розгляд питання Північної Кореї в ООН, після того, як вона запустила ракету над Японією. Саме тією Японією, яка постачає нам зброю, наклала санкції та надає допомогу. Коли КНР та Росія це роблять, щоб шантажувати Японію, Південну Корею та весь західний світ, щоб вони припинили постачати нам зброю.
В цей час ми, повіривши в примітивні китайські казочки, зрадивши базові цінності та елементарну логіку, демонструємо наскільки ми абсолютно не з білої сторінки історії. Ні морально, ні інтелектуально.
Китай талановито нас використав. Статті про вбивство Дугіної та купівлю нами зброї у приватних гравців по завищеним цінам, які вийшли цього тижня в західній пресі, чудово доповнюються нашим нейтралітетом в питанні добра і зла.
І ось, відважна, смілива, принципова, вільна Україна з демократично обраним героєм-лідером перетворюється на а-ля Габон, який «петляє», бо перебуває в складних обставинах.
І хіба ми маємо право після цього бодай якісь питання задавати Ізраїлю, який попри свої «складні обставини», відвідує засідання ООН і голосує? Хіба можемо після цього бодай комусь на міжнародній арені розповідати, про те, що нейтралітету бути не може? Яка наша нова позиція? На чому вона може стояти, крім цінностей? Що ми тепер розповідатимемо світу?
Коментарі — 0