Яке місце України в сучасній гонці технологій?

Європейський союз та США визначають ринок напівпровідників своїм економічним та геополітичним пріоритетом на найближчі роки. Нам також слід знайти своє місце на цьому ринку.

Пандемія показала, на скільки цей товар є важливим для майже кожної галузі економіки країни: від автомобілів, мобільних телефонів, космосу, оборони, інтернет-технологій, енергетики, комунікацій, інфраструктури до медичних приладів. Для цифрового та зеленого переходу. Технологічного лідерства.

Один трлн мікрочіпів було виготовлено по всьому світу у 2020 році.

В 2021 році адміністрація Байдена назвала глобальний дефіцит мікросхем «проблемою національної безпеки».

Підсумовуючи постпандемічні шрами, можемо впевнено констатувати: від забезпеченості країни напівпровідниками напряму та суттєво залежить її добробут, розвиток та конкурентоспроможність. Вони є центральним товаром в сучасній цифровій економіці, без якого вона просто не може існувати.

Саме тому одна з найсуворіших та найтяжчих санкцій, що чекатиме Росію у разі вторгнення – заборона продавати їм напівпровідники, буде смертельним ударом по російській економіці

Сьогодні ЄС презентувало свій Європейський закон про чіпи, який має мобілізувати 43 млрд євро інвестицій у галузь, збільшити частку ЄС у світовому ринку до 20% до 2030 року (сьогодні менше 10%) і виробляти найскладніші та найефективніші напівпровідники.

За даними видання Bloomberg, 30 млрд доларів буде виділено з державних джерел, а решта включатиме щонайменше 12 млрд доларів від приватних компаній.

Як ЄС планує досягнути показників таких показників ринку:

1. Ініціатива «Чипи для Європи»

Планується створення спільного підприємства та виділення йому 11 млрд євро для посилення існуючих досліджень, розробок та інновацій, пілотних ліній для створення прототипів, тестування та експериментування нових пристроїв, навчання персоналу, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.

2. Chips Fund

Фонд покликаний полегшити доступ до фінансування для стартапів, щоб допомогти їм розвивати свої інновації та залучати інвесторів.

3. Механізм координації між державами-членами та Комісією

Механізм використовуватиметься для моніторингу постачання напівпровідників, оцінки попиту та передбачення дефіциту, збираючи ключову інформацію від компаній, щоб відображати основні слабкі та вузькі місця.

Залучення інвестицій планується робити під два типи підприємств:

Open EU foundries, що будуть розробляти та виготовляти компоненти для інших гравців, та Integrated Production Facilities, які обслуговуватимуть власний ринок.

Отримання статусу одного або другого об’єкту забезпечить швидке отримання дозволів у країнах ЄС для будівництва, експлуатації та створюватиме умови для пріоритетного доступу до пілотних ліній Chips for Europe.

Крім цього таким підприємствам пропонуватиметься державна підтримка без шкоди для правил державної допомоги.

Хоча вже лунає критика, що правила державної допомоги ЄС можуть стати перешкодою для таких інвестицій, а державна підтримка вже вся «розписана» до 2027 року, не залишаючи «вільних коштів» для фінансування таких проектів

В цій частині Єврокомісія працюватиме над послабленням правил державної допомоги для напівпровідників та пошуком грошей.

Крім цього, компанії, які отримають державну допомогу, можуть зіткнуться з «зобов’язаннями щодо державних послуг». А під час кризи ЄС може задіяти надзвичайні заходи, які вимагатимуть від компаній звітувати про рівень запасів і визначити пріоритетність певних продуктів. Також ЄС може запровадити експортний контроль та запустити схеми спільних закупівель.

При цьому Комісії ще доведеться подолати супротив окремих членів ЄС, які застерігають, що розширення державної підтримки галузі призведе до гонки субсидій в ЄС і, врешті, до перевиробництва напівпровідників.

Сьогодні всі держави члени мають вивчити пропонований закон, рекомендації та регламент. Й після обговорень його планується прийняти якнайшвидше.

Такій ініціативі Європи передувало схвалення Сенатом США двопартійного законопроекту про виділення 52 млрд доларів на вітчизняне виробництво чипів, 29 млрд доларів на фінансування нового директорату прикладних наук та збільшення фінансування для Національного наукового фонду. Всього закон передбачає виділення 250 млрд доларів на фінансування галузі.

На додаток до цього, USICA також надає 10 млрд доларів на перетворення міст і регіонів у «технологічні центри», розвиток добре оплачуваних технологічних робочих місць і об’єктів

Це найбільша інвестиція в наукові дослідження та технологічні інновації за покоління.

Яке місце України в цій гонці технологій? Поки ніякого.

Вангую, що президент спробує розповісти, що його майбутній університет матиме перш за все покликання на кшалт «Чіпи для України». Але ви вже знаєте, що для цього не потрібно через своїх улюблених підрядників закопувати гроші в стіни. Приклад розвиненого світу демонструє, як ці виклики мають долатися.

Поки ж що, маленькі люди – маленькі справи. Комусь напівпровідники, а комусь асфальт та розпил.