Як жителі Донбасу змінилися за три роки

Останнього разу я виконував завдання на Донбасі три роки тому, і тоді все було інакшим. Від старезної, величезної будівлі школи, біля якої я ловив попутку, щоб з'їздити до окупованого та зруйнованого нині Сіверськодонецька, залишилася лише фасадна стіна.

Мирні міста, що перебували у глибокому тилу, стали прифронтовими чи опинились в окупації. У нечисельних будівельних магазинах чи не найбільшим попитом користується ОСБ-дошка, нею закривають вікна та вітрини.

Військові та місцеві водії носяться полями та населеними пунктами, нехтуючи правилами дорожнього руху, бо прилітає. Деякі будинки навіть у глибокому тилу витріщаються порожніми зіницями вибитих вибуховою хвилею вікон. За кожним з них уява малює чиєсь зруйноване життя.

Місцеві мешканці, у порівнянні з минулими роками, виглядають більш зібрано та напружено, і це зрозуміло, адже за якийсь час і їхнє місто може стати об'єктом підвищеної уваги орків, які не планують зупинятися.

Ну а ми мусимо перемогти за будь-яку ціну.