За кого чи за що треба голосувати у першому турі
У першому турі громадяни голосуватимуть за свої особисті інтереси та цінності
Громадяни йдуть на виборчі дільниці щоб обрати собі владу. Ті, хто не йдуть – протестують ногами. Останнім або «пофіг» влада, або ліньки йти, або не бачать «свого» кандидата. Ті, хто йде – голосує за «свого» кандидата чи «свою» партію виходячи з різних мотивів. Хтось припадає до серця виборців яскравою зовнішністю, інші героїчними або епатажними вчинками, треті заманливими обіцянками, четверті критикою влади, п’яті експлуатацією радянського минулого, шості дружбою з московією, сьомі – церковним рекрутингом і т.д. і т.п. Для усіх цих електоральних уподобайок важливим є чинник емоції, який найвідвертіше висловлений у гаслі: «Голосуй серцем!». І це працює! Ба, більше – на виборах працює в основному тільки емоція.
А як же голова? – запитає допитливий і досвічений читач, який не бажає голосувати серцем. А ніяк! - так і хочеться відповісти, аналізуючи результати попередніх виборів та соціологічних досліджень. Та це не зовсім так. А головне, не мусить бути так і надалі. Тому вмикаємо мізки, дорогі українці.
В першому турі президентських виборів свідомі громадяни голосуватимуть за свої особисті інтереси та цінності. В кандидатах в президенти українці шукатимуть того, хто найкраще ретранслюватиме їхні особисті уподобання: гідність і добробут, капітуляція чи перемога, захищеність чи корупція, мова чи язик, толерантність до збочень чи родинність і традиції, гумористичний приколізм чи принципова ідеологічність. Кожен за своє і за свого. І це добре. Майбутній президент повинен побачити скільки українців віддають перевагу тим, чи іншим ідеологіям, програмам та позиціям, висловленим у голосуванні за того чи іншого кандидата.
Напередодні голосування 31 березня 2019 року на виборчі дільниці кожен українець мусить усвідомити наступні прості речі.
- «Погану владу обирають добрі люди, які не ходять на вибори». Тому на вибори треба йти. Можна проголосувати, а можна й щось від душі написати в бюлетені, не забувши вкинути його в урну для голосування. Пам’ятаймо, що кожен використаний бюлетень звужує можливості влади сфальшувати результати волевиявлення громадян.
- Слід розібратися у мотивах висунення того чи іншого кандидата. Спробуйте одразу відрізнити тих, хто має одне завдання - «мочити» і тролити опозиціонерів.
- Не слухайте балачок про «непрохідних» кандидатів. При майже половині «невизначених» і «противсіхів» найрейтинговіший сьогодні кандидат завтра буде помножений на нуль. Бо прохідними кандидатів роблять громадяни, а не рейтинги.
- На час теле-, радіо-трансляції політичної реклами займіться дітьми та онуками, заваріть чаю, приготуйте щось смачненьке. Але в жодному разі НЕ ДИВІТЬСЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ! Її взагалі слід заборонити на законодавчому рівні. Агітацією повинні займатися кандидати, члени партії та прихильники кандидата в ЖИВОМУ спілкуванні з виборцями.
- Дослухайтеся до конкретних обіцянок і беріть їх «на олівець». Закінчити війну за два тижні (за декілька днів чи годин), знизити ціну на газ у 2 рази, підняти середню зарплату до $1000 і ВВП $500 млрд. за п’ять років. «Почути кожного» чи «жити по-новому» це ні про що.
Тому, голосуймо в першому турі за того кандидата, позиція якого нам особисто найближча за світосприйняттям, а не за рекламною мішурою. Обираймо в першому турі свою особисту вигоду за програмою партії чи кандидата. Покажемо майбутньому президентові свої національні пріоритети та ідеологічні цінності, які максимально співпадатимуть з програмою, історією та позиціями того чи іншого кандидата і його партії.
- Детальніше про президентські вибори читайте тут
Коментарі — 0