Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Він так і не дожив до української України

    • Андрій Ніцой

      Директор Центру стратегічних розробок

    • Розсилка
    Він так і не дожив до української України

    Про мову еліти

    Після прощання з Левком Лук'яненком зустрів неподалік парламенту групку керівників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на чолі з її керівником. Різанула вуха відбірна російська в розмові між собою цих патріотів «при виконанні службових обов'язків». Знаю, що мені дорікатимуть, мовляв «вони ж професіонали», або «вони ж рускоязикіє патріоти», або «вони ж не на роботі, а між собою можна і на радном язикє». Цілком погоджуюсь наперед з такою або іншою критикою своєї рефлексії. Можливо така болісна реакція спричинилася після панахиди за Л.Лук'яненком, який здобув для цих «патріотів при посаді» незалежність, але так і не дожив до української України. 

    Та на другий день відчуття неправильності повернулося. Часто у нас критикують виборців за те, що обирають у владу всяке таке. Іноді й сам грішу надмірною вимогливістю до співгромадян, наприклад не можу пробачити те, що у 1991 році не обрали президентом України В.Чорновола і тим самим прирікали мене і всю країну на злидні і корупцію упродовж 27 років. Але коли бачу от таке перетворення з показного «патріота при виконанні службових обов'язків» на високій посаді, яка має прямий вплив на формування громадської думки в теле- і радіо-просторі на звичайнісінького зросійщеного обивателя мені стає сумно. 



    Згадую нашу дискусію в студії Остапа Дроздова «Ну, що ми за народ такий?!». Переконуюсь дедалі більше, що не народ, а еліта має нести першочергову відповідальність за дії правлячого класу. Угодовство і безпринципність значної частини української еліти, її боягузтво і продажність - ось головні причини нашої бідності і неуспішності. Чому досі національна еліта не відновить традицію руконеподаваності мерзотнику, шахраю, брехуну, зраднику? Тільки тому, що він міністр, депутат, президент чи якийся інший начальник?! 

    Пишаюся знайомством з Василем Шкляром, який мав мужність відмовитися від Національної премії і грошової винагороди з рук Януковоча. Цей та деякі інші приклади непокори еліти, а також сплески народної ініціативи 2004 та 2013-14 років, Врадіївка, Податковий і Мовний майдан не дають вмерти надії на те, що колись і у нас з'явиться справжня українська національна еліта. 

    Начувайся тоді правляча біомаса!

    Джерело: блог Лариси Ніцой

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Костянтин Матвієнко
    Костянтин Матвієнко

    Експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»

    Дмитро Горєвой
    Дмитро Горєвой

    Релігієзнавець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ