Резерви ще є. Що відбувається з українською економікою

Економічна ситуація

Результати чергового щоквартального опитування ЄБА «МСБ в умовах війни» свідчать про те, що малий та середній бізнес продовжують відновлювати свою роботу після значного скорочення активності у 2022 році. За результатами серпневого опитування понад половина респондентів (52%) працюють у повному обсязі (у травні повноцінно працювали 41%, а рік тому – 28%). Також в порівнянні з минулим кварталом з 12% до 22% збільшилась кількість бізнесів, що мають резерви на рік та більше, а кількість тих, які взагалі не мають резервів скоротилась з 32% до 28%. Негативною тенденцією було те, що зменшилась кількість компаній, що виплачують заробітну плату у повному обсязі (на 6 в. п. до 56%) та збільшилась кількість компаній, що скоротили розмір зарплати (на 8 в. п. до 24%). Близько третини підприємців зазначили, що їхній бізнес поніс втрати безпосередньо внаслідок бойових дій, у 37% респондентів прямі та опосередковані втрати від війни склали понад 50 тис дол США, а не зазнали втрат лише 19% опитаних підприємців. Про високий рівень невизначеності щодо подальших перспектив відновлення свідчить той факт, що 36% респондентів не визначилися з тим, чи планують вкладати нові кошти у розвиток власного бізнесу, а 21% не планують цього робити.

Результати ширшого опитування (більша вибірка + підприємства усіх розмірів), що проводиться Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій «Нове щомісячне опитування підприємств», засвідчили, що ситуація на фронті продовжує мати безпосередній вплив на очікування бізнесу. Підприємці стали більш обережними щодо планів у коротко– та середньостроковій перспективі: невизначеність у 3-місячній перспективі зростає вже другий місяць поспіль, а невизначеність у 6-місячній перспективі зросла вперше за останні 9 місяців. Водночас підприємці продовжують вірити в Перемогу України в довгостроковій перспективі – невизначеність у перспективі 2 роки зменшилася вперше за останні 3 місяці. Частка опитаних, які не змогли дати відповідь, що буде з діловою активністю на підприємстві через два роки, зменшилась з 61% в червні до 55% у липні, а тих, хто планує розширити діяльність – збільшись з 23% до 26%.

За даними Державної митної служби упродовж січня-липня 2023 р. зовнішній товарообіг України склав $57.5 млрд, що на 3% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. На тлі відновлення імпорту в умовах фіксованого курсу та проблем із експортом це призводить до розширення дефіциту торгівлі товарами: з 6.4 млрд дол США за перші 7 міс. 2022 р. до 13.9 млрд дол США за аналогічний період 2023 р. Як зазначалося раніше, така тенденція хоча і є свідченням відновлення економічної активності, але також вказує на поступове накопичення макроекономічного дисбалансу. Це вимагає проактивних дій Уряду щодо пожвавлення експорту та обережності Національного банку в процесі валютної лібералізації.

Бюджетна сфера

За повідомленням Міністерства фінансів, за січень-липень 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 1640,1 млрд грн. Зокрема, у липні видатки становили 231,8 млрд гривень. З огляду на режим воєнного часу, видатки спрямовувалися майже виключно на військові та соціальні цілі, а також на обслуговування державного боргу Так, основними статтями видатків загального фонду державного бюджету були:

• 669,9 млрд грн (у липні – 100,5 млрд грн) – на оплату праці з нарахуваннями або 40,8% від загального обсягу видатків, витрачених за січень-липень 2023 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 518,8 млрд грн (у липні – 76,9 млрд грн).
• 406,3 млрд грн (у липні – 65,3 млрд грн) – на оплату використання товарів і послуг або 24,8% від загального обсягу видатків, у тому числі 276,9 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України, 78,6 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
• 304,6 млрд грн (у липні – 40,3 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 18,6% від загального обсягу видатків, у тому числі 158,6 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 105,5 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей;
• 92,3 млрд грн (у липні – 7,8 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам або 5,6% від загального обсягу;
• 128,1 млрд грн (у липні – 11,3 млрд грн) – на обслуговування державного боргу або 7,8% від загального обсягу.

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 22.08.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 3,3 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,8% до 19,25%. Як і під час попередніх аукціонів, найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери із погашенням у липні 2026 р., який Міністерство фінансів задовольнило лише на 15% (запозичено 2,1 млрд гривень) із прийнятною для себе дохідністю. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,87%.

Валютний ринок

Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків вищими темпами порівняно зі зростанням попиту на неї обумовило скорочення чистого попиту на іноземну валюту на МВРУ. Відповідно чистий продаж іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку зменшився минулого тижня до 406 млн доларів США (порівняно із 469 млн доларів США тижнем раніше).

Обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Станом на 1 серпня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку досягли 41,7 млрд доларів США (+6,9% або 2,7 млрд доларів США за місяць), що забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.

Крім того, 22 серпня, до держбюджету надійшов сьомий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках програми макрофінансової допомоги ЄС. У цілому у 2023 році Україна отримала вже 12 млрд євро пільгового кредитного фінансування із передбачених цією програмою 18 млрд євро. Термін погашення кредиту складає 35 років. При цьому відсотки та інші платежі за обслуговування кредиту замість України сплачуватиме Сторона ЄС. Макрофінансова допомога, як і в попередні періоди, спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема соціальних та гуманітарних.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку у січні-липні 2023 року чистий прибуток банківської системи збільшився до 83,2 млрд. гривень (+15,5 млрд. грн у червні), що перевищує відповідний показник за весь 2021 рік. Чисті процентні доходи банків за 7 місяців 2023 року становили 111,3 млрд. гривень (+40,7% YOY), чисті комісійні доходи – 29,4 млрд. гривень (+16,3% YOY) та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків. Натомість обсяг відрахувань у резерви за активними операціями, який у 2022 році виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), з початку 2023 року залишається помірним (4,9 млрд грн). Рентабельність активів банків за січень-червень 2023 р. становила 6,8%, капіталу – 67,5%.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами липня становили 24,3% для регулятивного та 14,8% – для основного капіталу банків.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні близько 700 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ, в умовах помірних витрат з Єдиного казначейського рахунку Уряду, що були стерилізовані шляхом інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ.

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 668 пільгових кредитів на загальну суму 1,9 млрд грн, у тому числі 462 кредити на суму 1,1 млрд грн – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою сягнула 35,5 тисяч на загальну суму 135,7 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.