Про ситуацію з військовим, який зарізав цивільного на зупинці у Києві

    • Олена Білозерська

      Боєць Української добровольчої армії 

    • Розсилка
    <span>Вбивство у Києві на зупинці</span>
    Вбивство у Києві на зупинці

    Чому обов'язково «АТО»шник - хіба цивільний «ботанік», роздратований чимсь попередньо, не міг вдарити когось ножем за хамство?

    Мушу й собі сказати кілька слів про ситуацію з бійцем, який зарізав цивільного.

    Проблема не в напівміфічному (для мене) посттравматичному синдромі (за майже 4 роки війни не пережила сама і не пережив ніхто з побратимів, тому мені важко судити, наскільки реально його отримати), і взагалі не в окремих категоріях людей, таких як «АТОшники», «маршруточники» тощо.

    Проблем насправді у нас три.

    Перша. Загальна низька культура населення. Чому обов'язково «АТО»шник - хіба цивільний «ботанік», роздратований чимсь попередньо, не міг вдарити когось ножем за хамство? Отже, навчіться не хамити, спілкуйтеся ввічливо - і гарантовано будете живі і здорові.



    Друга. Юридична і, як наслідок, ментальна відсутність у нашому суспільстві війни. Це ненормальна ситуація, коли по одних і тих самих вулицях ходять фронтовики, деякі з яких по два-три роки просиділи на першій лінії; ходять люди, які запросто можуть сказати: «Ми вас туди не посилали», «Задовбали вже зі своєю війною» і т. д., і люди, які щиро вважають, що у перших двох категорій однакові права, в тому числі на свободу слова і самовираження. Сама ця ситуація неминуче провокує конфлікти, деякі з яких закінчуються трагічно.

    Шановні поборники тези «Закон має бути один для всіх» (чомусь майже завжди цивільні)! Для того, щоб закон був один для всіх, він має, по-перше, БУТИ. І по-друге, ПРАЦЮВАТИ. Якби після кожної фрази на кшталт «Ми вас не посилали» слідував негайний дзвінок в СБУ, «прийом» ватника, на перший раз профілактична бесіда і запис у які-небудь «списки неблагонадійних» - АТОшник, випадково почувши таке, лише розсміявся б на дивака-самогубця, йому б і на думку не спало бруднити об нього руки. Не наявність, а саме абсолютна безкарність вати породжує оці трагедії.

    Третя проблема - періодична поява на вулицях міст п'яних чмів у брудних смердючих камуфляжах, які займаються дрібним криміналом і прикриваються тим, що нібито пройшли війну. На таку поведінку не дають права ні два, ні три, ні десять років на передку, жодні поранення, контузії, ПТРСи і проблеми з родиною. Так що цю публіку - подалі від суспільства одразу ж після вати. Щоб не плямили ім'я і репутацію захисників України.

    Джерело: блог Олени Білозерської

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Олексій Арестович
    Олексій Арестович

    військовий експерт

    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Костянтин Боровой
    Костянтин Боровой

    Російський політик

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ