Підводний човен «Орел». Криваві режими не бувають правдивими і відповідальними

Пожежа на атомному підводному човні і її приборкання шляхом затоплення цього човна - це зовсім несмішно.

Але усі ми розуміємо, що аварія на атомному підводному човні чи навіть вибух реактора на атомній станції - це не найстрашніше зло.

Зло - це клептократичний, закомплексований, цинічний, брехливий режим. Такий режим з огляду на неадекватність власних мотивів здатний найменше питання перетворити на найбільшу проблему.

Адже аварії стаються, на жаль, скрізь. Пригадаймо аварію на японській атомній станції Фукусіма, що могла обернутися на непоправну трагедію не лише для Японії, але і великої частини світу.

Разом з тим, в Японії влада - демократична і правова система.

Тому ми бачили очі тих, хто йшли на останнє чергування на пошкодженій тайфуном атомній станції, і бачили сльози тих, хто їх проводжали на останню в житті зміну. Ми не знали усього, хоча з офіціних повіддомлень знали про аварію значно більше, ніж про аварію в Чорнобилі чи на АПЧ "Орел", але вірили, що японці зроблять власними силами все, витратять усі необхідні ресурси, заплатять будь-яку ціну, щоб уникнути гіршого. Зроблять це чесно, виважено і відповідально.

Бо лише так може діяти суспільство, засноване на цінностях.

Неприємно і загрозливо те, що ми не можемо вірити жодній букві і жодному звукові, що лунає з Кремля. Найкраще, що там можуть вигадати, - она утонула - це навіть не найменше з того, що може бути сприйняте за пояснення.

Бо авторитарні, жадібні, криваві режими не бувають правдивими і відповідальними.

Тому аварії, подібні до тієї, що відбувається з підводним човном "Орел" можуть бути значно небезпечнішими, ніж видаються.