Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Еволюція цькування у школі: ми чуємо лише про вершину

    • Богдан Петренко

      Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

    • Розсилка
    Еволюція цькування у школі: ми чуємо лише про вершину

    Мабуть неодноразові новини про насилля у школі породили низку стереотипів про булінг. І один з них – цькування відбувається переважно фізичними методами.

    Простіше кажучи: найяскравіший показник для батьків чи вчителів, що дитину булять у класі – це те, що вона приходить у синяках, із зіпсованими речами, або сама жаліється про застосування фізичного насилля щодо неї. І це непросто міф. Це величезне спрощення самого процесу цькування, яке дозволяє замовчувати і закривати очі на головні його прояви.

    Бо основне завдання булера – це не проявити агресію та побити іншу дитину. Це завдання неурівноваженої дитини, схильної до насильницької поведінки. Завдання булера – через системне приниження одних дітей довести свою зверхність над усім колективом. Тому булінг – це переважно психологічний тиск на дитину, який зрідка може здійснюватися і через застосовування фізичного насилля.

    Власне реальну форму булінгу багато з вас можуть спостерігати у своїх робочих колективах (якщо ви не фрілансер, звісно). Фізичне насилля у дорослих застосовується дуже-дуже рідко і вже стало майже «міською легендою». А от психологічний тиск (плітки, бойкотування, нерівномірне навантаження, спроби спихнути відповідальність, принизити соціальне значення колеги чи підлеглого) – таке явище у різних ступенях тяжкості властиве багатьом, якщо не більшості колективів.



    Так ось, щоб еволюціонувати до такого стану, булінг проходить шлях від фізичного насилля (фактично монопольний вплив у дитячому садку) до чіткої ієрархії побудованій на психологічному тиску із мізерними вкрапленнями фізичного насилля (старші класи). Якщо спростити, то булінг проходить власну соціалізацію від домінування тваринних інстинктів до обростання гуманістичними принципами (бити погано).

    Тому і протистояння булінг має відбуватись не через протидію фізичному насиллю (до цього стану він і сам еволюціонує без нашого втручання). Основні методи протидії булінгу мають стосуватись подоланню схильності до психологічного насилля над іншими. У тому числі й через навчання іншим методам лідерства та зростання власного авторитету, крім дискримінації інших. Саме тому просте виключення булера з колективу не дасть сто відсоткової гарантії подолання цькування у класі. Бо діти вже звикли жити на тим нормам, і хтось може зайняти позицію, яку раніше займав «вибулий» булер.

    І саме тому, звертайте увагу не лише на синці, але й на інші ознаки. Дитячі колективи жорстокі, бо діють більше на емоціях. Це так нагадування, якщо ви самі про це забули.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Єпископ Євстратій (Зоря)
    Єпископ Євстратій (Зоря)

    Секретар Священного Синоду УПЦ КП

    Ігор Луценко
    Ігор Луценко

    Народний депутат, «Батьківщина»

    Богдан Яременко
    Богдан Яременко

    Голова правління «Майдан Закордонних Справ»

    Ярослав Коцюба
    Ярослав Коцюба

    Експерт-релігієзнавець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ