Рівень «гідності» під час інавгураційної промови аж зашкалював

Заява про мир за будь-яку ціну таки прозвучала в інавгураційній промові Володимира Зеленського. Єдина спеціально відзначена пересторога – це не відмовитися від територій, але все інше (відмова від західного курсу, федералізація тощо) тепер можливі. Він пару разів юродствував, демонстративно переходив на російську, наводив дивні аналогії. А ще він в очі кинув Верховній Раді, що він її розпускає, розганяє, як якихось баранів, бо розпускати можна в конституційному порядку, а не у вигляді пасквілю.

Багато там усього бикуватого було. А вони, ущербні, ловлять кожне слово й вишукують: отут ми аплодуємо, до овацій аж доходимо, зриваємося на ноги. А тут він уже щось не те сказав, то ми трошки легше похляпаємо. О, знову щось, що нам підходить – дайош бурхливі овації!

Рівень «гідності» аж зашкалював. Особливо ж після того, як Зеленський за фразу про мир за будь-яку ціну отримав надбурхливу підтримку в Оппоблоці. Я пригадую інавгурацію Ющенка: там ніхто демаршів не робив, але противники президента не зривалися в телячу радість з оваціями навстоячки. Коли була інавгурація Януковича, члени Батьківщини таки покинули зал, а інші противники Януковича спокійно відсиділи процедуру, але не виявляли захоплення ідейно чужою людиною та її словами. Тут, на жаль, із загальної маси майже не виділялися й члени БПП.

Думаю, що Петру Порошенку треба уважно проглянути кадри з реакцією залу та добре подумати про склад наступного виборчого списку.