Ринок праці. Невтішні тенденції

За даними Міністерства фінансів, за січень-серпень надходження від Єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду (ПФУ) та соціальних фондів становили 301,8 млрд. грн. Це на 15,5% (+40,5 млрд. грн.) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Як і раніше, основний приріст підтримується сектором державного управління, насамперед нарахуваннями на грошове забезпечення військовослужбовців. Виплати останнім (з нарахуваннями) є стійкими і становлять в середньому 75 млрд. грн. на місяць.

За даними Пенсійного фонду, за перші вісім місяців план надходжень від ЄСВ, розподіленого на загальнообов’язкове пенсійне страхування, перевиконано на 4,1% (+10,7 млрд. грн.). В той же час останні три місяці план на період не виконувався. Динаміка перевиконання з початку року сповільнювалась. Одна з ймовірних причин – більші плани по надходженням, встановлені через вищий прогноз інфляції, що врахований у державному бюджеті і бюджеті ПФУ. Сповільнення інфляції трансформується у менші темпи зростання номінальної зарплати приватного сектору і менші за планові відрахування від ЄСВ.

Нагадаю, що бюджетом на 2023 рік передбачалось зростання середньої номінальної заплати на 30%. Прогноз Нацбанку на початку цього року виходив зі зростання номінальної зарплати на 25% (актуальний прогноз знижено – до 19,6%). 

Актуальні дані щодо зростання середньої зарплати у 2023 році Держстатом публічно не надаються, але за вторинними показниками можна зробити висновок, що наразі ця динаміка є меншою. Зокрема, відповідно до звітності Пенсійного фонду, середня зарплата, з якої сплачується ЄСВ, за першу половину 2023 року зросла на 3,4% проти аналогічного періоду минулого року. У останньому макроекономічному моніторингу НБУ наводить данні опитування Інституту економічних досліджень, відповідно до якого 59% підприємств у промисловості не змінювали зарплату у першій половині 2023 року. Щодо другої половини року 40% підприємств не планували підвищення, 46% – не визначились.

Отже, виконання планів по податкам і зборам на працю у другій половині року ускладнюється. Це видно також по динаміці надходження ПДФО до державного і місцевих бюджетів, агреговане перевиконання планів за якими в останні три місяці також сповільнювалось під дією двох різноспрямованих факторів.   

З одного боку, це стійкі виплати зарплати з нарахуваннями з державного бюджету, насамперед військовослужбовцям. З іншого, як констатує НБУ, «ситуація з доходами домогосподарств від оплати праці в приватному секторі залишалася складною».  

Останнє свідчить, що відновлення ринку праці у частині збільшення легальної зайнятості і зростання «білих» зарплат у небюджетному секторі залишається уразливим. По мірі економічного відновлення попит на робочу силу у приватному секторі збільшуватиметься, утім її пропозиція є стисненою через міграцію і мобілізацію. Обмеження пропозиції робочої сили, особливо кваліфікованих кадрів, мали б підштовхувати зарплати. Утім підвищення зарплати бізнесом, за висновками НБУ, «є несистематичним і часто не покриває інфляцію».

Звісно, зайнятість і рівень зарплат у приватному секторі є похідною від фінансового стану і очікувань останнього. Допоки триває повномасштабна війна, навряд чи ці параметри суттєво зміняться. Довгострокове стимулювання зайнятості – це надскладне питання, що зав’язане на майбутню відбудову: залучення інвестицій, повернення українців, що виїхали, залучення зовнішніх мігрантів, зміни в освітній підготовці і перепідготовці кадрів відповідно до нових потреб та ін. Є тут місце і дискусії про зниження рівня податків на працю, яку я особисто підтримую. Утім чесною така дискусія може бути лише після завершення війни і початку відбудови. Оскільки зараз власні доходи (без урахування грантів) не покривають і половини видатків бюджету (за оцінками НБУ, у січні-серпні 2023 року ними покривалося лише 43% видатків загального фонду державного бюджету).  

Те, що може робити держава зараз – це стимулювати додаткову зайнятість у рамках переведення економіки на військові рейки через державне замовлення у сферах, прямо чи опосередковано дотичних до сектору безпеки і оборони, а також через обмежену бюджетну підтримку бізнесу за рахунок здешевлення кредитування і надання грантів.   

Сподіваюсь, ці фактори були враховані урядом при розробці проекту бюджету на 2024 рік. Як у частині коректного прогнозу ринку праці і розрахунку надходжень податків і зборів від оплати праці, так і використання всіх доступних ресурсів з метою стимулювання зайнятості в умовах війни, що продовжується.