Чи треба жаліти мобізованих жителів ОРДЛО

Ізюм знову нагадав про нелюдські злочини рашистів
фото: Герман Крігер

Що мешканці Ізюму розповідають про солдат з так званих «ДНР» та «ЛНР»

В Ізюмі на кладовищі знайдено понад безіменні 500 могил, деякі з них братські. Є поховання з дітьми віком 6-9 років

Більшість з них безіменні, на дерев'яних хрестах лише цифри. Деякі могили братські.

Отакі «мижебратья».

Тут учора до мене приходити співчуваючі мешканцям ОРДЛО, які стали або мобіками, або взагалі були кадровими силовиками лжереспублік.

Ось що написав чоловік із Ізюма, наш глядач Цензор.нет, який пережив окупацію:

«Ми ховалися у підвалі, 12 людей з дітьми. У нас була пшениця, її перемелювали ручною мясорубкою. ДНРівці забрали всі автівки у місті, нетверезі літали по місту і обстрілювали все, що хотіли. Коли «мобікі» зайшли до Ізюма – після них чимало трупів лежало на вулиці. Коли ми виходили на вулицю із підвала, то бачили такі, які тижнями лежали і розкладались».

Достеменно знаю, що крадені автівки потім попадали в руки орчицям із Донецька і Макіївки – маю вміст телефонів кількох жмурів. Боюсь, подумати, що трапилось із минулими власниками тойот і ауді. Це явно були фермери, підприємці.

Учора мені писали співчуваючі, що «у людей в ОРДЛО могло не бути вибору», «там комфортне житло». Це все відмазки, за вісім років можна було знайти можливості – не подобається в Україні, дуй в РФ чи Європу.

«Вони зробили помилку» – теж така собі відмазка. Можна невдало вийти заміж, витратити кошти на невдалий стартап, отримати диплом для мами, але це людські помилки і їх можна виправити. Перетворювати життя сусідів, мешканців Маріуполя, Ізюма, Тростянця, Новоолексїївки, Старобільська, де «мобікі» і інші «там же наші громадяни» – це не помилки, це свідомий вибір.

І якщо ви думаєте, що ці мобіки просто здаються в полон, то це теж брехня. Вони вступають у ближній бій із нашими піхотинцями, кидають гранати в наш бік, стріляють. І велике горе, що гинули наші прекрасні хлопці і дівчата із найліпших наших бригад. Спитайте якось 95-ту бригаду, як мобікі-вчителі, як ні в чому не бувало кидали в їхній бік гранати. Вчителі, йопмашумать, інформатики і літератури.

Треба нести відповідальність за свій вибір. Особливо, якщо він несе горе іншим.

Читайте також:

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: