Як сміттєзвалища вбивають економіку країни

Уявіть, у вас, як у сільської громади, було 10 мільйонів доларів, але їх не стало.

Чому? Конкретний приклад. Таких, якщо шо, по країні понад 30 тисяч, а саме цей – з київської області, село Нові Петрівці.

Це 35 кілометрів від центру Києва. Тут, у лісі біля Дніпра, утворилось сміттєзвалище на 13 гектарах. Давайте подивимось, скільки коштує земля на такій території. За сотку – МІНІМУМ 3-5 тисяч доларів. Рахуємо – один гектар 100 соток – це 300 – 500 тисяч доларів. 13 гектарів це вже 4-6 мільйонів.

Далі мінусуємо десятки гектарів землі, що поряд зі звалищем, бо погодьтесь – ні жити, ні працювати там не захоче ніхто. А значить, земля там також не коштує нічого.

Додаємо ціну, яку заплатять майбутні покоління, бо сміттєзвалище колись, я сподіваюсь, треба буде рекультивувати. Це приблизно півмільйона за один гектар.

Ось і отримуємо – десятки мільйонів доларів прямих збитків нашій економіці, через невеличке сміттєзвалище.

І це я не враховую збитків річкам, що поряд (це ще одна відповідь, чому Дніпро хворіє), ґрунтовим водам, землі і, як результат, нашому здоров‘ю.

Ми б могли побудувати сміттєпереробні заводи. Використовувати сміття як енергію і вторинну сировину. Могли б зберегти наші цінні землі – бо це наша перевага і наш капітал.

Могли б, але не робимо.

Тепер я розумію глибше нашу українську приказку «чого дурні – бо бідні, чого бідні – бо дурні».