Кошерний заручник

Лукаш звільнили з-під варти разом із закордонним паспортом. Можливо й і вибачились. Як і Сергія Клюєва, діамантових прокурорів і ще з десяток осіб, яких підозрює суспільство у вчиненні різноманітних важких злочинів. Корбана арештували і гучно, із містечковим скандалом етапом доправили до Дніпровського суду Києва. Режим домашнього арешту Корбан, здається, не порушував, зі слідством співпрацював як міг. При цьому він один із найбільш важкохворих українців, не спростовано переніс операцію в клініці Амосова, втрачав свідомість, був неадекватний, міняв адвокатів, знову втрачав свідомість і жив на фізіологічному розчині. При цьому – він лідер політичної партії на паях з Коломойським. Це нормально. В Україні всі політичні партії, і при владі і в опозиції так чи інакше належать олігархам або від них критично залежать. Якщо бунтують, то одразу опиняються на мінному полі політичної корупції. За прикладом Радикальної партії Ляшка, яка, як на блошиному ринку, приторговує то майданом біля Кабміну за відставку Яценюка, то державним кошторисом, який нищить економіку і перетворює платників податків у фіскальну дичину.

Справа Корбана ідеально дзеркальна до справи Тимошенко, яку Янукович намагався довічно ув’язнити за організацію вбивства Щербаня. Для цього нинішній блогер-активіст Портнов, а тоді головний юрист Сім’ї написав цілий Кримінально процесуальний кодекс із судом «феменів», показами з чужих слів, заочним правосуддям, можливістю повного і всестороннього кримінального процесу слідчим суддею із закріпленням доказової бази. І ще багато чого, чим ефективно користується нинішня влада. Такий же політичний процес відбувся над Луценком і першим заступником міністра оборони Іващенком. Тоді президент із поломаною, в колонії для неповнолітніх, долею хотів від них тільки одного – припинення будь-якої діяльності в Україні і виїзд за її межі. Іващенко із Луценком погодились і були звільнені. Юлю звільнив Майдан, але не прийняв. Що хоче Петро Порошенко від Корбана? Відмовитись від балотування по округу Філатова і зняття себе із прохідного списку БПП його адвоката? Можливо, але надто наївно. Гарант наших свобод хоче капітуляції Коломойського. Корбан опинився подвійним заручником: господар держави вважає його найбільш чутливим нервом особистого ворога номер один Путіна, який виключно своєю волею став грудьми на захист від його агресії. А Коломойський всіляко демонструє, що Корбан його майже не цікавить і рятувати його особисто не збирається. Не дивлячись на образливе для глави держави в POLITICO він, за природою олігархічного виживання, шукає таємні і не прямі інструменти виходу із цієї кризи, яка стає все більше його особистою. Інші олігархи, налякані «деолігархізацією» Порошенка, знітились, все більше з ним співпрацюють, ховаючись за тусовочними панегіриками в Хаяті. Коломойський вперто і послідовно заявляє про свою опозицію президенту.

Жертвою став не тільки Корбан, але й і правосуддя. Воно прикінчено втратило свою здатність хоч якось виступати арбітром між законом, політичною владою і громадянами. Сьогодні Дніпровський суд Києва, як і вчора Печерський, перетворився у філію Банкової і, відкинувши законність, справедливість, змагальність, незалежність, гласність, тощо, діє політично мотивовано і передбачувано. Ці самі судді, з такою ж відстороненою від правосудності логікою демонстративно не залишають жодного шансу політичним опонентам і ворогам режиму. Депутати, майже з криками «банзай», голосують у першому читанні зміни в частині судової реформи, де політична мотивація правосуддя переїжджає з будинку на Грушевського в палац на Банковій. Вони зовсім не розуміють того, що ці безпринципні атаки на Конституцію в дійсності переслідують тільки одну ціль – привчити всіх нас до думки про неминучість зміни основного закону в частині добровільного відторгнення території України в інтересах Путіна задля реалізації Мінських угод. Це псевдореформи, аби втримати якимось чином владу і продовжити її олігархічну консолідацію в одних руках. З корупцією борються, як хунвейбіни боролися з горобцями били в барабани доти, поки обезсилені пташки не падали замертво на землю. Бо суть корупції саме в зрощені, невід’ємному злиттю політичної влади і бізнесу. І без хірургічної операції з роз’єднання цієї патології, створення дієвої системи стримувань і противаг де суд дійсно стане незалежною гілкою влади і слугою закону та провідником верховенства права, а не підручним політиків, говорити про будь-який прогрес українців безнадійно.

Справа Корбана – це тест і на політичну зрілість української громади. Вона його вже провалила, коли не змогла добитися аби на лаву підсудних «Альфа» привезла своїх колег, Беркутівців і московських снайперів разом із їхніми прямими організаторами і політичними покровителями, які сьогодні все частіше демонструють себе як партнери нинішньої влади. У справі Корбана мало правосуддя і дуже багато політики. Це знак не сили президента, рейтинг якого вже менший ніж у Януковича перед Євромайданом. Це свідчення глибокої кризи і занепаду на тлі неймовірно важкої загрози розпаду української державності на тлі змови Заходу і Москви в Мінську.

Тепер вся надія на Діда Мороза. Бо довіра до всього того, що може вернути нам стабільність, державність і добробут вже майже втрачена.

Источник: Facebook