Не визнаєш ДТЕК Ахметова монополістом - матимеш проблеми

Як ви, мабуть, чули у кінці грудня АМКУ під керівництвом Терентьєва визнали, що ДТЕК Ахметова не є монополістом, не зловживає, і взагалі жодних претензій (справу вела перший зам М. Ніжнік, державні уповноважені АМКУ призначаються указом Президента).

Двоє державних уповноважених такого рішення АМКУ не підтримували: С. Панаіотіді та А. Загребельська. Правда А. Загребельська не змогла прийти на те засідання через сімейні обставини, але публічно висловлювала свою позицію, що АМКУ не може закривати очі на очевидну проблему. Також А. Загребельська відома принциповою позицією по інших питаннях, де АМКУ має не закривати очі, а діяти.

І тут у «некомандних» гравців, які посміли мати свою думку, а не тупо виконувати вказівки начальника, почалися проблеми.

Спочатку пішла інформація у ЗМІ про можливе звільнення С. Панаіотіді. На Агію Загребельську пішла атака із НАЗК. Це така «незалежна» інституція, яка не від Януковича прийшла, а була створена у ході «реформ». В сьогоднішньому вигляді ця НАЗК приносить нуль користі, а тільки шкоду. Сподіваюсь, її скоро розженуть, і верески про «незалежність інституції» не допоможуть, бо ніякої незалежності там і близько немає.

А.Загребельську звинуватили у тому, що продажу старого автомобіля вартістю 10 тис дол., який вона дала у користуванню брату, і який декларувала у своїх деклараціях всі останні 5 років, вона задекларувала не тоді, коли брат продав, а тоді, коли отримала гроші (коли брат їй передав ці гроші).

Цим «проектом» займалися НАЗК, прокурори, і ось вчора суддя побачила у цьому велике «корупційне порушення», яке дає формальні підстави для звільнення Загребельської із АМКУ.

Що цікаве, схожа ситуація була із директором Департаменту АМКУ, яка вела розслідування по ДТЕК і не побачила монополізму - вона забула вчасно задекларувати продаж квартири - і тут суд не побачив порушення. Бо ж чиновниця «командна» і наше «командне правосуддя» також це оцінило.

Ось так механізми, які створювалися ніби-то для покращення антикорупційної діяльності, для посилення незалежності інституцій в реальності використовуються, щоб «доганяти» тих, хто власне і пробує не на словах, а на ділі робити інституції незалежними. Можна пробачити тарифи та курс долара. Але побудову такої васально-феодальної системи азіатського типу пробачати не можна, бо це неодмінно призведе і до високих тарифів, і до високого курсу долара, і до бідності країни.