Це не Майдан, це - боляче

Майдан був дійсно народним зрушенням на захист власної гідності і не мав жодного стосунку до короткострокових інтересів будь-яких політиків. Він не скликався політиками, більше того - там довго не приймали політиків...

Те, що відбувається цього тижня, - імітація, груба і цинічна. Вона не могла бути вдалою. Вирвати з порядку денного реформ окремі питання і назвати це «великою політичною реформою», відчайдушно і безперспективно провокувати бійки і безнадійно волати «Київ вставай!» - і все це лише для того, щоб розгойдати країну, отримавши на цій хвилі якісь політичні дивіденди - це навіть гірше за цинізм.

Це дії, що роблять найстрашнішу річ - знецінюють ті справжні цінності, за які стояв Майдан у 2013-2014, знецінюють ту боротьбу, знецінюють саму ідею народного протесту.

Звісно, демонстрації, мітинги і протести - невід’ємна частина демократії. Вони мають бути.

Але, шановні, - не намагайтеся вдавати з цього Майдан. Бо це не тільки огидно. 
Це боляче.

P.S. Кожного разу, як ви вчиняєте щось подібне, десь у мордорі плескає у долоні диктатор...

P.P.S. І так, далеко не всім ми сьогодні задоволені і тому кожен на своєму місці мусимо робити максимум для незворотності реальних змін.