Росія почала гібридну окупацію Білорусі, але звинувачує Україну у зовнішньому втручанні

Ось уже кілька тижнів наші алгоритми, налаштовані на моніторинг українських тем у російському інформпросторі, фіксують шквал маніпуляцій і дезінформації про Білорусь.

Так відбувається по-перше тому, що у багатьох публікаціях згадується Майдан і Революція Гідності (для порівнянь у негативному ключі), а по-друге, використовується дуже схожа маніпулятивна риторика, давно знайомі відшліфовані на українських подіях пропагандистські тези про братські народи та спроби Заходу їх посварити.

Минулого тижня, наприклад, писали, що для деяких учасників протести – це лише «часть процедуры получения политического убежища в Европе», та описували цілий «бизнес, когда люди формируют себе оппозиционное портфолио, и под это дело очень легко получить убежище и гражданство».

Колега з проєкту «Крим.Реалії» (Радіо Свобода) нещодавно писала у Фейсбуці, що російські тролі та боти з початком білоруських протестів дружно зникли з коментарів до їхніх публікацій про Крим. І схоже, ми знаємо, чим вони зараз зайняті.

Бачимо, як російська пропагандистська машина на повну потужність працює проти Білорусі. Власне, не секрет же, що Лукашенко запросив російських пропагандистів на білоруські державні телеканали, які вже активно продукують сюжети про “прєдатєлєй Родіни”. Услід за медійниками Путін готується прислати і силовиків. 

Тим часом мейнстрімні російські сайти цитують Лаврова і Пєскова з їхніми заявами про те, що «попытки вмешательства извне в ситуацию в Белоруссии недопустимы».

І в такому втручанні звинуватили Україну. Коментар Володимира Зеленського для Euronews, у якому він сказав, що на місці Лукашенко провів би перевибори, викликав шквал подібних публікацій.

Власне, коментар цей використали лише як привід для детального цитування відповіді від МЗС Білорусі з відтворенням тез російської пропаганди про руйнівні наслідки Революції Гідності: «по нашему мнению, у украинского руководства еще много лет будет много вопросов поважнее, которыми нужно каждодневно заниматься внутри своей страны, нежели раздавать советы соседям».
Такий самий прийом використали і російські мейнстрімні сайти, видаючи матеріали під заголовками на кшталт «Минск открестился от «заезженных» советов Зеленского».

Зате невеличка протестна акція «небайдужих українців» на підтримку Лукашенка, учасники якої були з написами «Беларусь! Встань Брестской крепостью на пути «цветных» и «майданных» переворотов!» маніпуляторам сподобалась – позитивних публікацій було, мабуть, більше, ніж учасників. Така вона, «братская любовь».