Культ сміття. Хто привчає українців до пакувального непотребу?

Давайте пройдемося супермаркетом і побачимо, як виробники привчають до яскравих обгорток, маленької тари, яка відразу йде у смітник, упаковки, що вдвічі більша за сам товар.

Виробникам як з гуся вода. Літрового молока, мабуть, вже й немає, здебільшого в упаковці 870 грам, а то й менше. А ці йогурти у маленьких пляшечках? А молочні продукти для дітей? Однією порцією маля не наїсться, зате упаковка поповнить гори сміття...

Я вже мовчу про цукерки. Маленьке шоколадне зерня в метровій обгортці. Зате «красіво». Так само фасують і печиво: дві штучки добротно запаковані в целофан, потім ще в один, а зверху ще й картонна коробка. Приносиш додому – і це добро відразу у смітник.

Не так давно у селах не було, подумати тільки, стільки сміття. Олія й молоко зберігалися в банках, хліб клали у торбинки чи плетені корзинки, масло брали на вагу тощо. Зараз за селами такі сміттєзвалища з пластикового непотребу, що боляче дивитися.

У тому, що страждає довкілля, винні й виробники. Через гонитву за покупцем вони роблять акцент на безглуздих упаковках, зайвому целофані та майже не пропонують альтернативи. А, може, хочу купити кілограм цукерок без обгорток? Чому повинна купувати улюблене печиво в дурнуватій упаковці?

А якщо говорити про іграшки на один раз, які так завзято клепають виробники, то цю тему можна продовжувати безкінечно...

...Колись дуже давно, коли з'явилися поліетиленові пакети (я це добре пам'ятаю, бо моя бабуся працювала в сільському магазині), вони коштували 5 копійок (здається, бо можу помилятися). Через бозна-скільки років ми повертаємося до витоків.)

Платні пакети – це чудова ініціатива, яку варто продовжити. А виробникам варто спіймати тренд на екологічність та мінімальне упакування.