Візит-картинка, або З чим повернуться Кличко та Яценюк від Меркель

Є корінна відмінність "старих європейских дипломатій" від "молодої американської." Європейці люблять

заяви, сигнали, ефектні жести, одним словом "а поговорить". Американці мало говорять, а скоріше посилають авіаносець з ракетами, які виступають набагато вагомішими та дієвішими аргументами в дипломатичних інтригах.

От і запрошення від Меркель на зустріч з лідерами опозиції прошла топ новиною, як дипломатичний наступ Німеччини, породила розмови та надії на активне втручання Європи у революцію.

Хоча, на мій погляд, все значно простіше та й тривіальніше. Зустріч, якщо вона відбудеться, скоріше за все, зведеться до картинки: от Меркель тисне руку, от за столом говорить про підтримку демократичних процесів, от застерігає від кровопролиття на насильства, от опозиціонери дякують за підтримку, просять допомоги , от вона обіцяє розглянути та звичайно підтримати демократичні процеси. Тиснуть руки, фото, телекамери, посмішки.

Все це 20-25 хвилин. Потім окремо розмова з помічником без преси, з скаргами та проханнями про підтримку, про санкції. Загальна відповідь та обіцянки розглянути, подумати, про складність процесу прийняття рішення про санкції, і все таке інше.

Але при цьому, задоволена Меркель, картинка в новинах про підтримку української демократії, та й для її партії зайва зустріч з популярним в Німеччині Кличком не зайва. При цьому витрат ніяких зобов'язань ніяких. Задоволені лідери опозиції, можна повертатися додому, особливо на Майдан з гордо піднятою головою, хто тут "нічтоже сумняша" в лідерських перегонах? Бачите з ким Європа! Можна інтерв'ю давати та на мітингах виступати: Захід з нами, режим в ізоляції і все таке інше.

Одним словом задоволені всі, крім, власне, нас, для яких цей візит залишиться ще однією красивою картинкою, на жаль, пустою.