Про радника президента Бірюкова, добровольців і Донецький аеропорт

«…доблестные «добровольцы» как раз в ноябре взяли… и с...бались из Донецкого аэропорта»

(с)Юрій Бірюков, радник Петра Порошенка

Минулого року ДУК «Правий сектор» був у самому Донецьку. Якщо про це ще хтось пам’ятає, тоді українські війська тіснили окупантів на усіх ділянках фронту, звільняючи місто за містом, і в результаті наступу ми заглибилися в донецькі передмістя – десь метрів на 300, не більше. І ненадовго: воякам ЗСУ «мудре» керівництво наказало повернутися і закріпитися у Пісках, а у ДУКу банально не вистачало ані зброї, ані людей, щоб самотужки звільнити місто-мільйонник.

Наступ закінчився відкритим введенням російських військ, а потім – Мінськими домовленостями. З того часу під Донецьком лінія фронту залишається практично незмінною, а її частиною був Донецький аеропорт, про який у наведеній тут цитаті згадує Бірюков.

За Мінськими угодами, Донецький аеропорт повинен був дістатися сепаратистам, а ДУК мусив бути виведеним з передової, як незаконне збройне формування. Влада неодноразово намагалася «видавити» бійців ДУК з летовища, однак на той момент в інформаційному просторі вже не було слова, популярнішого за «кіборги», і просто так наказати добровольцям піти геть Порошенко не міг.

Так випадково сталося, що майже в той самий час, про який згадує Бірюков, я був у Пісках. Та ротація була тяжкою: загинули друг Ленін і друг Шип, а друг Пилипась (до речі, член проводу ПС) отримав тяжке поранення. А найгіршим було те, що влада, практично не ховаючись, «зливала» аеропорт. Військові сиділи на валізах і чекали наказу відходити на Карлівку, деякі навіть встигли відійти, а наші хлопці під обстрілами ганяли по залишених позиціях ЗСУ і збирали усе, що здатне стріляти чи використовуватися для війни: ящики гранат, патронів і мін, постріли для РПГ і т.д. Відступати ми навіть не планували.

Якщо комусь мало приймати на віру мої слова – подивіться фільм Леоніда Кантера «Добровольці Божої чоти». У ньому є епізод, коли бійці ЗСУ лишили у новому терміналі аеропорту свої танки і відступили в старий термінал. І тільки мій побратим Богема власним прикладом змусив вояків відбити втрачене назад – сам повів цей змішаний підрозділ в атаку. Фільм документальний, відео не дасть збрехати.

Тому коли Бірюков пише нісенітниці про добровольців – мені і смішно, і гидко. Це підло: водночас вимагати від добровольців залишити лінію фронту (бо так домовилися у Мінську) – і засуджувати їх за те, що вони нібито відійшли з лінії фронту.

Ще більш підло на офіційному рівні здавати ворогу місто за містом – і водночас засуджувати за відступ (факт якого, знову-таки, нічим і ніким не підтверджений) лише добровольців. Чи часто Бірюков вживає настільки сильні вислови щодо свого шефа Порошенка, коли той здає черговий населений пункт ворогам? Коли той, зрештою, здав Донецький аеропорт?