Як післявоєнний будівельний бум може перетворитись на післявоєнний корупційний бам

Україна має шанси отримати 50 млрд євро від ЄС на відбудову та відновлення завдяки Ukraine Facility протягом наступних чотирьох років, якщо якісно виконає «домашню роботу» для 15 галузей економіки, серед яких і будівельна сфера. Однак якщо провалимо ці довгострокові завдання через корупцію та спротив недоброчесних чиновників, ризикуємо залишитись ні з чим сам на сам перед загрозою шаленого сусіда.

Лише за оновленою оцінкою Уряду України разом з Групою Світового банку, Європейською Комісією та ООН, ми маємо 152 мільярди доларів прямих збитків і орієнтовно потребуємо 486 мільярдів доларів для повного відновлення (станом на кінець 2023 року). Команда Міністерства відновлення України координували урядову команду щодо оцінки збитків, тож маємо чітке розуміння найбільш постраждалих секторів економіки та ключових потреб. З детальним звітом можна ознайомитись тут.

Вже зараз частково відомо, з яких джерел буде здійснюватися це фінансування – заморожені російські активи, репарації Росії, міжнародні програми відновлення, державний бюджет України тощо. Це величезний шанс для України не тільки відбудувати за принципом «Краще, ніж було», але й провести такі інституційні зміни, які разом дадуть синергетичний ефект для нашої держави. Звучить чудово? Шанс для України? Так!

Проте існує давня українська традиція, яка може помножити на нуль всі наші старання, всі бажання наших союзників, і у результаті через 10-15 років ми знову матимемо дискусію на тему «Що ж пішло не так». А відповідь очевидна – йдеться про нищівну корупцію.

Корупція як головна загроза для відбудови та відновлення

Згідно з багатьма останніми соціологічними дослідженнями, серед українців корупція і збройна агресія Росії сприймаються як найбільші загрози для України. І з цим важко не погодитись. Якщо агресор вбиває нас відкрито і руйнує наші міста, то корупція робить те саме, але ефект може бути не відразу видно. Український чиновник, який краде, є безперечним і найбільшим союзником Путіна. Цілі у них різні, але результат виходить один – знищення України як держави. І хоча корупція явище не нове для світу, проблема в її впливі та готовності країни гідно давати відсіч цій раковій пухлині.

В України попереду чимало викликів, пов’язаних з відбудовою. Масштабне відновлення – це інституційні зміни та великі будівельні проєкти. Інфраструктура, житловий фонд, соціальні об'єкти, промислові підприємства – це все потребуватиме багато матеріалів, технологій та ресурсів. Тому будівельна галузь здатна стати драйвером для економіки країни, адже саме вона має мультиплікаційний ефект на рівні від 6,5 до 8,7 грн ВВП за різними оцінками. І тут виникають найбільші ризики.

Згідно з дослідженнями НАЗК «Корупція в Україні 2023: розуміння, сприйняття, поширеність», у сфері будівництва та земельних відносин, рівень корупції при зверненнях бізнесу залишається стабільно високим на місцях. Загалом із цією сферою у 2023 році контактували 11,2% підприємств (у 2022 році – 8,5%). При відповіді на пряме запитання щодо зловживань, 28,6% респондентів повідомили, що стикалися з корупцією. У 2023 році «першість» з показниками 11,6%, 10,9% та 10,7% відповідно розділили такі ситуації: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво / реконструкцію та вирішення питань щодо зміни цільового призначення землі.

Як розлякати інвесторів або втягнути їх у схеми

В усіх випадках ситуація одна – людський фактор, ручні рішення чи блокування рішень, так звані «зручні» детальні плани територій замість якісно розробленої, верифікованої, актуальної містобудівної документації, яка пройшла експертизу, перевірку і міститься в е-системі (ЄДЕССБ).

Далі все просто: якщо відповідає проєктна документація містобудівній, проходить усі перевірки форматно-логічного контролю без участі чиновника, то без проблем отримуєш дозвіл на будівництво і при цьому дієш прозоро за принципом «усі бачать усе», адже е-система накопичує абсолютно усі дані про проєкт.

Здавалось би, від подібної ситуації виграють усі: міста, які матимуть можливість в режимі реального часу моніторити стан справ у галузі, мешканці, які у будь-який момент можуть перевірити всю інформацію про земельну ділянку, проєкт, зрозуміти, хто, що і навіщо будує на їхній території, бізнес, якому нарешті можна буде забути по сумнозвісні $7-10-12 за кв.м і оббивання порогів чиновників на місцях.

Однак по факту маємо колосальний спротив тих, кому подібна ситуація вигідна на місцях.

Подивіться на наш будівельний ринок. Де міжнародні будівельні гіганти? Жодного. Скільки міжнародного ритейлу зайшло в Україну – можна порахувати на пальцях однієї руки. Чому так? Ось вам практичний приклад.

Шведська компанія IKEA намагалась вийти на український ринок ще з 2005 року. Їх стратегія полягала у будівництві повноцінного великого магазину на земельній ділянці зі зручною транспортною розв’язкою. І саме з цим у шведської компанії не склалось в Україні від слова зовсім. І справа не у тому, що не знайшлось ділянки, просто отримати її без хабаря місцевим чиновниками було нереально. Є хабар – є земельна ділянка з відповідними містобудівними умовами та обмеженнями, немає хабаря – немає відповідної ділянки.

З 2005 року по 2021 рік у столиці змінились три міські голови, сотні депутатів Київради, але IKEA так і не збудувала окремий магазин, а відкрила його лише у 2021 році в орендованому приміщенні торгівельного центру.

При видачі містобудівних умов і обмежень (МОУ) інвестор залишається наодинці з ОМС, і немає жодного органу, який виступав би як третейський суддя. Відсутність стороннього незалежного контролю породжує корупцію та зловживання впливом. Тому потрібно ввести орган оскарження рішень ОМС при видачі МОУ. І таким органом точно може стати ДІАМ, який зарекомендував себе як орган без корупції з прозорими правилами.

Що треба зробити, щоб ліквідувати містобудівну корупцію вже зараз

Роками земля і нажива на численних дозволах для будівництва серед органів місцевого самоврядування – це як священний грааль, бездонне корупційне дно. Сьогодні маємо відмовитись від архаїчних ручних схем, на яких десятки років годуються місцеві чиновники.

Для цього потрібні чіткі та прозорі правила гри:

• зрозумілий та обґрунтований термін розгляду заяви на видачу містобудівних умов та обмежень уповноваженим органом містобудування та архітектури (сьогодні фіксуємо чисельні випадки порушення термінів в сотні разів, незважаючи, що законодавством визначено 10-ти денний термін);
• чіткий перелік підстав у відмові видачі, наприклад через неповні чи недостовірні дані у заяві, неповний пакет документів, невідповідність містобудівній документації на місцевому рівні тощо (місцеві чиновники люблять відмовляти з обґрунтуванням «не відповідає чинному законодавству», без будь-якої конкретики і без рекомендацій як порушення усунути);
• обов’язкову реєстрацію у відмові у наданні містобудівних умов в Реєстрі будівельної діяльності, щоб бачити підстави для такого рішення (з обов'язковим посиланням на містобудівну документацію місцевого рівня).

Якщо підстав для відмови по факту немає, орган державного архітектурно-будівельного нагляду (Державна інспекція з архітектури і містобудування (ДІАМ) має швидко відреагувати на ситуацію і перевірити, що відбувається по факту на місцевому рівні: спроба грати за старими правилами когось зі сторін – чи то міста, чи то бізнесу – неприпустима. Коли немає ознак порушень містобудівного законодавства і підстав для не видачі містобудівних умов та обмежень, вони мають бути видані без будь-яких перешкоджань.

Містобудівні умови та обмеження або відмова у їх видачі має бути обов’язково зареєстрована уповноваженим органом в ЄДЕССБ з конкретними причинами відмови. Бо таким чином відбувається, по-перше, максимальний процес цифровізації видачі дозвільної документації без ручного режиму, а по-друге – знімається ряд питань, коли документи «губляться» і ніхто врешті не може зрозуміти, хто відповідальний за цю анархію.

Менше контакту чиновника і забудовника – менше корупції. Зміцнювати антикорупційні органи інституційно в усіх сферах життя суспільства – це наш історичний шанс змінити систему та ще один іспит на міцність. Провалити його означає провалити відповідальність перед майбутніми поколіннями, втратити довіру міжнародних партнерів і ризик залишитись на самоті перед загрозою нашого шаленого сусіда. Міцна економіка – це сильна держава, сильні ЗСУ, безпека та благополуччя.