Олена Шуляк Глава партії «Слуга народу», голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Що змінять обов’язкові публічні консультації. Усе, що треба знати про новий закон

Публічні консультації мають стати невіддільною частиною української політичної культури
фото: Depositphotos

«Держава матиме потужний інструмент для співпраці із суспільством та можливість посилювати довіру до себе»

Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт 4254 «Про публічні консультації». Це дасть можливість усім охочим брати активну участь у житті держави та кожної окремої громади. Він зробить роботу влади більш прозорою, а її рішення якіснішими та більш легітимними в очах суспільства. Документ є євроінтеграційним та включений у програму реформ Ukraine Facilitie, тож Парламент виконав одну з умов для отримання Україною подальшого фінансування.

4254 передбачає обов’язковість публічних консультацій, їхні зручні та доступні формати, прозорість процесу, створення єдиного порталу для проведення публічних консультацій, визначає наслідки їх непроведення. Як відбуватимуться публічні консультації та чому вони важливі?

Обов’язкові публічні консультації: хто ініціює та бере участь?

Публічні консультації (ПК) мають стати невіддільною частиною української політичної культури. Зараз вони проводяться здебільшого добровільно (обов’язковими є лише для урядових актів), але законопроєкт робить їх обов’язковими для більшості законодавчих ініціатив. Передбачений вичерпний перелік винятків, зокрема акти щодо призначення виборів та референдумів, обороноздатності та нацбезпеки, зовнішньої політики. Проводяться консультації на всіх етапах – постановки проблеми, формування чи реалізації рішення.

Ініціювати публічні консультації мають суб’єкти, відповідальні за формування політик, прийняття місцевих рішень, розробники проєктів актів. Відповідно, йдеться про комітети ВРУ, Кабмін, міністерства та ЦОВВ, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, а також підприємства, організації та установи.

Участь є відкритою для всіх, кого стосується питання або хто виявив бажання долучитися. Для прикладу, місцева рада буде зобов’язана ініціювати публічні консультації на всіх етапах розробки стратегії розвитку територіальної громади, у яких усі жителі громади зможуть узяти участь.

Відповідальність за залучення широкого кола зацікавлених лежить на суб’єкті проведення ПК. Він зобов’язаний інформувати громадськість щодо проведення консультацій, оприлюднити усю необхідну інформацію, обрати найбільш зручний формат проведення тощо. Один із принципів проведення ПК є принцип пропорційності: чим важливіше питання, тим більшої кількості обговорень воно може потребувати.

Ефективні формати публічних консультацій

Законопроєкт передбачає кілька форм проведення ПК – електронну, адресну через опитування/анкетування, публічне обговорення (круглі столи, конференції, зустрічі тощо). Але саме електронні консультації є обов’язковими для всіх проєктів актів та мають відбуватися на єдиній державній онлайн-платформі. Це спростить доступ громадян, адже ПК будуть відбуватися на єдиній платформі з єдиними стандартами

Консультації мають відбутися не менше ніж через 15 днів після оприлюднення консультаційного документа. Це залишає час на інформування всіх зацікавлених сторін та ознайомлення з необхідною інформацією. Учасники ПК можуть надсилати пропозиції на електронну адресу, розміщувати їх у коментарях на платформі або відповідати на поставлені питання у форматі опитувальника. Вони дістають можливість заявити про свої потреби та інтереси, а ініціатор консультацій – отримати інноваційні ідеї та пропозиції.

Моніторинг та санкції

Важливою новелою законопроєкту є обов’язкове звітування щодо результатів ПК та моніторинг процесу їх проведення. Суб’єкт проведення ПК оприлюднює звіт з аналізом пропозицій, у якому вказує учасників, короткий зміст їхніх пропозицій, що було враховано та відхилено. Наприкінці року формується моніторинговий звіт щодо всіх публічних консультацій, проведених органом влади. Це запобіжний інструмент, який мотивуватиме посадових осіб дотримуватися всіх процедур та в ідеалі – дослухатися до думки бенефіціарів. У будь-якому разі, громадськість отримує новий інструмент для оцінки ефективності роботи представників влади.

Водночас відсутність консультацій – порушення, яке тягне за собою санкції. Проєкти актів, що не пройшли ПК відкладаються до їх проведення та завершення. Якщо ж такий акт все-таки було прийнято або було порушено порядок проведення публічних консультацій – це може бути підставою для скасування акту в суді.

Прозорість та підзвітність влади

Обовʼязковість публічних консультацій для депутатських законопроєктів – було б вагомою нормою у законопроєкті. Втім, вона залишилася неврахованою. Незважаючи на це наша команда власним прикладом демонструє важливість публічних консультацій для законодавчих ініціатив. За останні місяці ми провели серії ПК із низки питань – для покращення програми єВідновлення, щодо законопроєкту «Про основні засади житлової політики» та власне 2 заходи щодо 4254 «Про публічні консультації».

Проголосована ВРУ версія законопроєкту значно покращена у порівнянні з прийнятою в першому читанні. Під час доопрацювання Комітет держвлади, самоврядування та містобудування врахував більшість рекомендацій Ради Європи, Головного юридичного управління Апарату ВРУ, інші пропозиції експертів та ОМС. Тож майбутній закон має широку підтримку. Наразі закон очікує на підпис Президента та набуде чинності за 12 місяців після завершення воєнного стану.

Держава матиме потужний інструмент для співпраці із суспільством та можливість посилювати довіру до себе. Українці – новий спосіб впливати на прийняття управлінських рішень.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: