Польські й українські націоналісти – однаково корисні для Москви

Я на чверть поляк, мій прадід - чистий поляк, який воював на Альпах. І думку, яку я намагаюся донести до мислячого польського суспільства, є дуже проста: міжнаціональна агресія можлива лише в незрілих суспільств, уражених бацилою реваншизму.

Не перестаю стверджувати: польські націоналісти й українські націоналісти – ідейно зашорені дурники, однаково корисні для Москви. Переписують історію чи зводять із нею рахунки лише неповносправні суспільства. Світ із давніх давен розвивався експансивно й волюнтаривно, методом колонізацій, інтервенцій, захоплень і поглинань. Один проти одного воювали не те що різні народи – різні села. Але цивілізованість проявляється яксамраз у тому, що в новітній час народи входять без намагань реваншувати.

Історія – мертва тканина, яку неможливо змінити. Польські націоналісти у своїх антиукраїнських виступах добряче нашкодили міжнаціональному порозумінню. Антипольські прояви в Україні – такі ж дзеркальні. Обидва табори намагаються надолужити в новітньому часі всі свої історичні поразки та рани. Це вкрай непродуктивно.

Потрібно змінити оптику поглядів на минуле. І це цілком під силу обом суспільствам, позаяк я свято переконаний, що і в нас, і у них більшість населення – цілком притомні модерні люди, які віддають історію історії. Обидвом нашим країнам треба загнуздати пориви маргінальних прошарків, які діють в інтересах Москви. А для цього свій голос повинні подати ліберальні прихильні люди, які культивують міжнаціональну повагу та приязнь. З'ясовувати, хто правий хто винен, у 2017 році - це моветон. І я радий, що здорова польська аудиторія пристає до цієї думки. Нашій теж би не зашкодило.