Валдайський виступ Путіна. Основні висновки

Якщо зняти стружку з валдайського виступу Путіна, то я б лишив ось таку болванку.

1. Обрано тактику примусу до перемовин із Заходом. Їх вірогідність я оцінюю 30/70. На вигризання перемовин Кремль кине всі свої сили й задіє всі євроконсерви. Питання відкрите.
2. Ядерна тема тримається на весну. Якщо взимку енергетичний терор разом із іранською військовою підмогою не зламають ситуацію, то навесні ядерну ескалацію можна розцінювати як основний сценарій. Звісно, якщо до весни Путін доклигає.
3. Війна остаточно позиціонується як протистояння Заходу. Так і є. В цьому контексті Україна не зможе мати власних рішень і не повинна: всі вони є солідарними рішеннями Заходу. Позиціонування війни раша VS світ нам вигідне.
4. Рос.терорист як лідер східних деспотій оголошує право на свій розсуд будувати суспільний лад без демократії й на протиставленні з лібералізмом. Побажаймо удачі в цьому: самоізоляціонізм РФ призведе до квантового стрибка орків на 100 років назад.
5. Попри весь скепсис коментаторів, я побачив окріплого після вересневих поразок диктатора. Внутрішню кризу з могілізацією він пройшов. Ця зима – його лебедина пісня. Все руйнівне, що лишилося в арсеналі ворога, буде запущене протягом наступних чотирьох місяців.

Це – ва-банк. Москва ставить на кон 300-річну репутацію імперії.

Для нас нічого не міняється. Стоїмо далі. І пришвидшуємо кінець 300-літньої карги.