Що не так з російськими ліберальними медіа

З дослідницькою метою цікавлюсь наративами російських «ліберальних» медіа. Добре видно наскільки невірно вони все сприймають. Все це зрештою виливається в непрофесіоналізм, а для журналістики це – вирок.

Наприклад, Медуза ставить на один щабель вислови Красовського, одного з менеджерів RT, який давно і системно закликав убивати українців – і разовий заклик журналіста з 24 каналу, який звісно був жахливим, але – він точно не був системним, не був частиною нападу на іншу країну, і був зумовлений особистим болем людини яка втратила друга на великій війні цього березня, а не державною політикою.

І на один щабель з ним Медуза ставить Красовського, який в січні 2022 року погрожував спалити українців на Хрещатику разом із українською Конституцією, ось нещодавно жартував над українськими бабусями, які «гробовые бы все еще потратили для того, чтобы их насиловали русские солдаты!», або закликав нанести удари по «Києву, Львову, Одесі, Харкову, Житомиру», або – коли 10 жовтня бомбили цивільну інфраструктуру і вулиці Києва, схвально радів в своїй телезі «Киев пошел. Где там склад вашей Конституции». І так далі, і такого багато – бо він системний глашатай геноциду українців на державному фінансуванні.

І Медуза не розуміє, що тут не так в цьому порівнянні. Тому що риторика Красовських – звична картина світу. Вони не помічають чи не розуміють цього, оскільки зациклені виключно на своїй «правильності».

До того ж йдуть натяки, що українські журналісти «необ'єктивні», їх публікують в рубриці «мнєніє», а «от ми об'єктивні, бо ставим дисклеймер» – який, до речі, вони ставили до заяв українського Міноборони, але забували ставити до заяв російського міністерства оборони. Карти російсьского міноборони, телеграми пропагандистів в якості джерел – це окрема печаль. І так, тут потрібен глибокий кризовий самоаналіз.