Ракетні удари окупантів по енергетичній інфраструктурі. Як вирішувати проблему браку генерації, яку розбили росіяни?

Російські удари по нашій генерації мають на меті знищення української вугільної електрогенерації, яку ми мали б вивести з експлуатації до 35-го року. Сьогодні це фактично відбувається через цинічні удари ракетами з Росії.

Як проходити пікові навантаження серпня та зиму – поки ніхто не знає. Скоріш за все нас чекає дефіцит потужності з усім, що з цього витікає (нам з вами треба перевіряти павер банки, а меріям – генератори для критичної інфраструктури).

А що на системному рівні – як вирішувати проблему браку генерації, яку розбили росіяни? На рівні заяв та декларацій нас має врятувати децентралізована генерація, але вона як бабак з анекдоту: «Ти його бачиш? Ні? А він є».

Проте будувати децентралізовану генерацію та когенерацію варто і потрібно, кілька сотень маленьких станцій замість кількох великих це насамперед забезпечення стійкості та підвищення рівня енергетичної безпеки.

Основне питання: чому ми досі не почали це будувати.

Частково відповіді є в аналітичному документі Ukraine Facility Platform.

Перше – боргова криза на ринку електроенергії. Ніхто не буде інвестувати в будівництво нових станцій, якщо гроші за електрику приходять через 14 місяців.

Друге – цінові обмеження на ринку. Ніхто не буде генерувати електрику собі в збиток, а маленькі станції економічно вигідні, коли продають електрику саме в пікові години.

Третє – чинна система пільг, яка захищає низькими тарифами всіх, а не тільки тих, хто цього потребує. Йдеться і про електрику і про газ, який використовують для генерації тепла та електрики на ТЕЦ та деяких ТЕС. Чи, скоріше, використовували, поки вони в нас були.

Саме тому в рамках Ukraine Facility Platform ми почали роботу саме з енергетики, з пошуку рецептів залучення інвестицій в децентралізовану генерацію в Україні. В документі, який ми сьогодні оприлюднили, є рецепти того, як створити умови для побудови десятків і сотень невеликих станцій, як це і пропонує робити національний оператор мережі.

Цей документ – результат кількох місяців обговорень з українським та міжнародним бізнесом, а також результат регулярних дискусій з місцевим самоврядуванням. Бо крім рецептів для політик, ми також готуємо прораховані проекти – де і яку генерацію будувати, скільки вона коштуватиме, яким громадам потрібна і коли повернуться інвестиції.

Звісно,  для побудови станцій рішень уряду та законів недостатньо. Потрібні гроші. Саме тому такі рекомендації та проекти мають лягати в Ukraine Plan – перелік пріоритетних реформ та проектів,  який ми подаємо в Європейську Комісію для отримання фінансування в 50 мільярдів.

Поки що там в розділі «енергетика» фокусуються на побудові атомних блоків та відновленні теплової генерації. І це не надто ефективний підхід, як ми зрозуміли сьогодні зранку.

Тому коли ви будете шукати відповідь на питання «чому в нас не будуються нові станції» – шукайте відповідь в Україні. Бо гроші для цього європейці готові давати і треба лише продумати, як створити умови для їх приходу. Або просто взяти наші рекомендації.