Економічна війна Путіна

Зрозуміло, чому рашисти анонсували виступ свого фюрера путлєра як «історичний» – і чому він не здався таким українцям.

Бо він фактично оголосив Вільному Світу економічну війну. А його посіпаки розшифрували, що йдеться про використання основних статей рашистсткого експорту – і насамперед нафти і газу – як зброї, а цін і умов постачання – як засобів впливу і розколу вільного світу.

Це те, про що Україна і, наприклад, країни Балтії говорили десятиліттями.

Багато хто в Європі волів робити вигляд, що не помічає.

Тепер це кинуто їм у обличчя.

От тільки путлєр ризикує знов прорахуватися. Він ставить на слабкість Заходу – як ставив на слабкість України, бо чимало фактів останніх років начебто підтверджували прогнози про нездатність України опиратися. Так само він має помилитись і щодо Європи.

Бо Росія – не монополіст ані на нафтовому, ані на газовому ринку. Вона – ексклюзивний продавець, який може завдавати шоків раптовими змінами політики. Але Європа, як основний і визначальний покупець, насправді тримає Росію за… горло, а не навпаки. Треба лише витримати перший шок.

Так уже було у минулому столітті, коли у 1970х західний світ отримав шок від зростання цін на енергоносії, але оговтався, і у 1980х, навпаки, падіння ціни виявилося смертельним для СРСР.

Вільний світ має переваги у витривалості.

Ми всі разом маємо встояти – і привести рашистську диктатуру до її безславного кінця.

А для цього треба працювати з західними партнерами, підтримуючи їх інтерес.

І це – високе мистецтво. Але іншого вибору у нас просто немає.

Співати тужливих пісень під бандуру (записувати «викривальні» відосікі) – не вихід. Бо це війна за існування, і рашисти не помилують нікого. Тільки у єдності, тільки з ЄС і НАТО, і тільки до Перемоги.