Десакралізація минулого – ліки для Росії

Днями в ефірі одного з телеканалів говорили про сакральні дати Росії, і про найголовнішу з них у сучасній РФ – 9 травня.

До речі, цьогоріч необхідність відзначення т. зв. дня Перемоги і проведення ходи «Безсмертного полку» зіграли з Кремлем злий жарт. Як у тій знаменитій фразі «стратити не можна помилувати» без розділових знаків.

Адже Кремлю довелося вибирати між поганим і гіршим. Бо проведення параду під час війни, на яку стягнуто живу силу і техніку - погано, це могло б спричинитися до збурення навіть у зомбованому російському суспільстві. Але й відмовитися від параду було неможливо, бо це ж однаково, що визнати, можливо, найдошкульніший провал за всю новітню історію держави. Зрештою, провели парад як могли.

А от від «Безсмертного полку» відмовитися довелося через побоювання, що росіяни прийдуть на ходу з портретами не фантомних «дідів, які воювали», а з фотографіями загиблих через агресію проти України.

Росія – країна, відстала в своєму розвитку. Країна, що проминула необхідну для еволюції суспільства стадію буржуазної республіки, яка тривала там лише кілька місяців від повалення царату до жовтневого перевороту 1917 року.

Країні з колосальною територією фактично нема, чим пишатися. І вона вигадує події, вигадує пам'ятні дати, вигадує героїв. Скільки нам торочили в школі про залп «Аврори», а його не було, був лише сигнальний постріл, а залп розніс би Зимовий палац на друзки. І штурму Зимового не було, і ніяких боїв 23 лютого 1918 під Псковом та Нарвою.

А хто з нас у школі чув про Томаса Севері, Дені Папена, Томаса Ньюкомена? Ні, винахідником парової машини ми вважали російського самородка-самоучку Івана Ползунова. Як і першовідкривачем радіо росіянина Олександра Попова, а не його американських та європейських попередників.

Позірна велич країни роками, десятиліттями будувалася на міфах. Часом ці міфи оберталися злими жартами проти своїх творців.

Обіцянка Хрущова побудувати до 1980 року комунізм, перетворилася на анекдот про те, що 1980 року замість обіцяного комунізму в Москві відбудуться Олімпійські ігри.

А 25 липня 1991 року в Москві відбувся останній пленум ЦК КПРС, на якому було ухвалено рішення про укладання нової програми партії. До розпаду СРСР залишалося трохи більше чотирьох місяців.

Те саме можна сказати і про сьогоднішню дату. 14 травня 1990 року президент СРСР Горбачов підписав указ, яким скасував Декларації про Незалежність Латвії та Естонії. А через три роки, 14 травня 1993, незалежні Латвія та Естонія разом із Словенією стали членами Ради Європи.

Росія (або в кращому випадку те, що від неї залишиться) повинна пройти не лише денацифікацію та демілітаризацію, а й десакралізацію свого ганебного минулого. Щоб ніколи знову.