Війна на Донбасі: на кожному кроці сліди «рускава міра»

Що може бути краще сонячного ранку вихідного дня у колі сім'ї?!

Ніжитися в ліжку, планувати суботу/неділю, запрошувати гостей або ходити в гості, купувати квитки на місця для поцілунків, ліниво позирати оком в телевізор, тішитися дітьми, вскочити в машину і гайнути до друзів в Карпати, сваритися з жінкою через ремонт, хильнути з кумом зайвого, бо завтра ж не на роботу, сварити владу, скупитись на базарі, відвідати маму, загнати машину на мийку, сходити на концерт улюбленого гурту...

А тепер уявіть, що у вас це все забрали. Навіть саму думку про це. І більше у вас немає дому. І мрії тепер зовсім про інше.
Є таке поняття, як міста-побратими. А я вже трошки надивився на села-побратими. Тільки вони брати по горю. Широкіне під Маріком - побратим Пісок під Донецьком. На кожному кроці сліди «рускава міра».

Щоправда, з часів мого останнього візиту в Піски, там, все ж, щось помінялось: зайшла інша бригада, додалось кілька постійних жителів і ставок спустили.

Описувати свої емоції там сенсу не бачу. Фото розкажуть більше. У них багато символізму.

Останнім часом багато говорять про велику кількість наших громадян «втомлених від війни». Покажіть їм ці фото, в момент, коли вони своєю втомленою рукою будуть піднімати чарку на кухні і питатись, куди з їх зарплати дівається АЖ 1,5 % на Армію!
І поясніть тим дурним головам, що завдяки хлопцям і дівчатам у пікселі, вони можуть і чарку підняти, і владу клясти, і в Єгипет полетіти. А не спостерігати за вікном краєвиди, які бачили хіба що у фільмах про Сталінград.

P.S. Я трішки покатався між концертами по підрозділах на лінії. Є багато запитів. В основному від «льотчиків». Розпишу детальніше в наступних постах.

Буду просити допомогти трохи коштами, бо то все «цяцьки» не дешеві.

Рахунки активні. Репост - теж допомога.

Цьомайте дітей. Допомагайте Армії. Гарних вихідних!

І... працюємо, панове!