Як Порошенко потролив росіян
Коли Україна поверне Крим, то використає Кримський міст для зближення з Кубанню, заявив Петро Порошенко. Як ви оцінюєте таке зближення з історичної точки зору? Чи буде воно потрібно після повернення Криму?
Розіб’ємо відповідь на дві частини. Почнемо з того, що нинішня заява президента насправді мало стосується майбутнього і навіть теперішнього Кримського мосту. Оскільки сам Кримський міст (точніше говорити Керченський міст, бо він знаходиться над Керченською переправою, а як там його називають в Росії – це їхня проблема) на сьогоднішній день всупереч заявам і Путіна, і багатьох інших політиків і пропагандистів, не є об’єктом інфраструктури, а є феноменом медіа.
Тому що у цьому мосту, в принципі, поки що немає того, заради чого він зводився. Немає сталого потоку вантажного транспорту, який би провіз багато товарів, що дозволило би знизити ціни, і по ньому немає залізничного сполучення заради тих нещасних кількохсот тисяч або кількох мільйонів додаткових туристів, на яких окупанти розраховують. Ті, хто по мосту їздить легковиком – це виключно місцеві. Ніхто в здоровому глузді з центральної Росії відпочивати своєю машиною в Крим не поїде.
Отже, поки що немає привозу нових товарів і немає сполучення залізницею, ми не можемо говорити, що інфраструктурно цей міст існує. Це поки що елемент пропаганди.
І відповідно – тут ми переходимо до другої частини - Петро Порошенко і відповідає виключно у дусі цієї медійної війни. А якщо казати абсолютно просто, то він тролить росіян. Зрозуміло, що йому також неприємно, як мені і всім, хто казав, що Росія нездатна на такі прориви, що легкові автомобілі вже можуть їздити через Керченську протоку. Але важливо казати, що не всі пали духом, що у нас є хитрий план на майбутнє.
Саме тому Петро Порошенко вдається до тролінгу. Оцінювати його ефективність і вдалість доволі важко. Це залежить значною мірою від того, як російські ЗМІ перекладуть і перекрутять його слова (а може і не перекрутять). У будь-якому випадку це питання не мосту і не інфраструктури, а питання медіа. Це те, що стосується сьогоднішнього дня.
Що стосується майбутнього, то слід розуміти, що питання цілісності української держави передбачає дуже суворе дотримання прав і міжнародних зобов’язань щодо кордонів. І відповідно ніхто з тих, хто зараз керує державою, наскільки я знаю, не збирається в майбутньому переглядати українські кордони навіть у бік збільшення – прилучати Стародубщину чи Миргородщину, чи тим більше Кубань. Про це говорять ура-патріоти, але державна політика є такою, що міжнародно визнані кордони мають залишатися такими, як є.
Якщо цей міст справді витримає і простоїть хоча б 5 років (це треба розуміти, бо він може і не дотягнути), якщо він все ж таки дотягне до того, коли Росія під тиском внутрішніх проблем залишить Крим і відступить до своїх кордонів і почне колапсувати ближче до середини, тоді, можливо, українська держава в якості жесту доброї волі могла би допомогти тим мешканцям Кубані, хто теоретично є нащадками українців 19 століття.
Але я в це не вірю, тому що після кількох хвиль «розкозачування» і обробки російською пропагандою людей, думаю, що на Кубані не живуть українці в прямому сенсі цього слова. Українців там майже не залишилося. Саме тому у практичні перспективи реалізації всього цього я не вірю.
Скоріше за все міст буде демонтований, оскільки він шкодить судноплавству. Це мій прогноз на таке далеке майбутнє, коли Росія відступить через свої власні проблеми з Кримом. Тому, повторюю, цю заяву президента слід розглядати в якості інструменту медійної війни, а не прогнозування політики на майбутнє.
Коментарі — 0