Вони по нас «Градами», а ми по них мирним планом

Близько двох тижнів тому українським бійцям на лінії зіткнення дозволили відкривати вогонь у відповідь на обстріли бойовиків. З сьогоднішнього дня військовим знову дали наказ не стріляти. І це при тому, що у Спільному центрі контролю і координації припинення вогню підтвердили факт застосування ворогом «Градів».

Коментуючи наказ, у Генштабі заявили, що команда не стріляти стосується лише провокаційних обстрілів бойовиків, і, якщо життю наших військових загрожуватиме небезпека, вони зможуть давати відсіч. Цікаво, виходить «Гради» вже не загрожують життю бійців? Як взагалі визначити, де провокація, а де ні? З таким підходом і наступ по всій лінії фронту можна зарахувати до провокаційних дій. Загалом, якщо ведуться систематичні обстріли, внаслідок яких гинуть військовослужбовці, то називати це «провокаціями» слід в саму останню чергу. Насамперед, це напад, агресія і цинічне порушення умов перемир’я. І мінімальною відповіддю на агресію має бути принаймні самозахист. В цілому складається враження, що наші генерали не читають бодай заголовків новин, які майже щодня відчайдушно кричать про вбитих і поранених захисників України.

Як при цьому має почуватися боєць на передовій, коли Туреччина збиває літаки, щоб захистити свій кордон, а в нього забирають право захистити своє життя? Відповідь проста: зрадженим і покинутим напризволяще.