Культ особистості у «Слузі народу» ставить Зеленського в один ряд з Путіним та Лукашенком

На екваторі терміну президентства Володимира Зеленського секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данілов публічно виступив за перетворення країни із парламентсько–президентської на президентську. Соратник Зеленського переконаний: концентрація усієї влади дозволить главі держави реалізувати все задумане. Щоправда, говорячи про необхідність сильної руки, Данілов не згадав про те, що взяття під контроль геть усіх у країні може мати й негативні наслідки – у вигляді диктатури. Про схильність Зеленського до автократії сьогодні попереджає не лише українська опозиція, про це свідчать і дії шостого президента України.

Втрачений шанс Зеленського

У 2019 році вперше за 30 років незалежності України практично вся влада у країні опинилася в руках однієї людини – Володимира Зеленського. Після його приголомшливого успіху на президентських виборах, а його партії – на парламентських, Зеленський отримав повний контроль над Верховною Радою, урядом – включно зі силовим блоком, Генпрокуратурою тощо. Попередники Зеленського і мріяти про щось подібне не могли. Кожному з них доводилося ділитися владою з тимчасовими чи постійними союзниками, що своєю чергою формувало у країні систему стримувань і противаг.

Два з половиною роки тому Зеленський отримав унікальний шанс – реалізувати в Україні всі необхідні реформи, покінчити з корупцією та закласти фундамент для процвітання країни. Однак цим шансом він так і не скористався. Замість реформ країна побачила їх імітацію, високі посади у владних структурах дісталися не випускникам Гарварду чи Стенфорду, а друзям коміка, який став президентом.

Вони ж почали «пиляти» гроші, наживаючись на ласих бюджетних проєктах на кшталт «Великого будівництва», у рамках якого кілометр заасфальтованої дороги в Україні різко подорожчав. Самого ж президента його оточення посадило в теплу інформаційну ванну, оспівуючи його численні таланти. Дивно те, як за два з половиною роки найвища посада у країні змогла перетворити молодого, енергійного й винахідливого Зеленського на жалюгідну копію автократа.

Він то публічно вичитує митників та місцевих чиновників, то намагається приміряти роль Робін Гуда у відносинах з українськими олігархами, а то з трибуни Генеральної Асамблеї ООН порівнює цю організацію зі супергероєм на пенсії. Так недовго чекати, поки Зеленський, як Путін, злетить у небо разом зі стерхами. Шостий президент України, на жаль, втратив ще один шанс – бути несхожим на пострадянських правителів. Без кортежів, без держдач, без корупції та спроб ще за життя поставити собі пам'ятник. Культ особистості у «Слузі народу» та поділ політиків на «своїх» і «чужих», за якого одним – усе, а іншим – закон, ставить Зеленського в один ряд із Путіним та Лукашенком.

«Каральний меч» президента

Маючи практично безмежну владу, Володимир Зеленський у своїх рішеннях та діях вирішив спиратися не на уряд, МВС, СБУ та інші силові органи, а на РНБО на чолі з її секретарем Олексієм Даніловим. Саме цей орган у руках Володимира Олександровича перетворився на «каральний меч» президента.

РНБО вирішує величезну кількість проблем у країні – від запровадження санкцій проти контрабандистів, «ворів у законі» та проросійських сил до закриття телеканалів Віктора Медведчука, проблем з енергетичною безпекою та коронавірусом. Ну і в історії з реєстром олігархів, який незабаром має з'явитися в Україні, головну роль також відіграє РНБО.

Радбез перетворився для Зеленського на «єдине вікно», яке обслуговує будь-яку примху президента. Так, це «вікно» припускається помилок у складанні списків «ворів у законі» – у документи щодо 108 кримінальних авторитетів, які потрапили до списку санкцій, було внесено неточні дані. Так, законність окремих рішень РНБО юристи ставлять під сумнів. Так, спроба РНБО підмінити собою інші органи влади викликає обурення в опозиції. Але для Зеленського, який, схоже, досі не розуміє, як працює держапарат, структура Данілова – рятувальний круг, який дозволяє йому керувати країною.

Саме тому до заяви секретаря РНБО про необхідність перетворення України на жорстку президентську республіку варто поставитися серйозно. Сказане – не особиста думка Данілова, як це намагається подати оточення Зеленського. Схоже, команда президента зондує думку громадськості на предмет розширення президентських повноважень. І кому як не секретареві РНБО, «каральному мечеві» Зеленського, подбати про це? Адже майбутнє самого Данілова залежить від того, ким і в якому статусі через два з половиною роки буде Володимир Зеленський.

Рейтинг президента падає

Упродовж останнього місяця одразу дві соціологічні служби – КМІС і Центр Разумкова – зафіксували падіння президентського рейтингу Зеленського. Перманентні проколи його команди, «Вагнергейт», поява прізвища українського президента у розслідуванні Pandora Papers про відмивання грошей в офшорах, грубе усунення Дмитра Разумкова з посади спікера парламенту, публічне ігнорування прав опозиції в Раді не могли не позначитися на популярності самого глави держави.

Прагнення нинішнього президента до тотальної влади та грошей українці оцінили. Питання – чи зробить із цього висновки сам Зеленський, який мріє про другий президентський термін. Чи він все ж таки спробує за підтримки РНБО перетворити Україну на суперпрезидентську республіку? Переконаний, що цього Зеленському не дозволить зробити громадянське суспільство. Свобода, яку українці цінують, далася їм дуже дорогою ціною – життями тисяч загиблих на Донбасі. І так просто вони її не віддадуть – ані Зеленському, ані комусь іще.