Колаборанти вірять у власну безкарність, навіть у разі повернення України на Донбас
Цю впевненість дають мляві українські політики
Достатньо часто чуємо про те, що мовляв, всі, хто хотів вже давно виїхали з окупованої території. Це історія не для цих людей і не про них.
Попри те, що частина закладів професійно-технічної освіти в Донецьку достатньо безболісно сприйняла прихід окупантів, частина викладачів лишилася достатньо твердою в своїх переконаннях. Сьогодні я розповім про викладача, який у повоєнний час був зразком для власного учбового закладу. За всіма можливими та неможливими показниками. Навіть те, що він вже давно 70+ він був абсолютним авторитетом для студентів та колег.
Коли почалася війна, він єдиний, хто займався оформленням дипломів для тих студентів, які їх не отримали. Робив це цілком безкорисливо. Ризикуючи всім аби видати дітям дипломи з золотим тризубом, а не невідомо чим.
Адміністрація зробила все аби принизити старого викладача. У нього забрали його кабінет й перетворили на рядового викладача. Але. На останніх зборах випускних курсів, знайшовся вчитель, який з трибуни публічно подякував старшому викладачу за науку та позицію. Наступного дня, викладачу винесли усну догану за добрі слова "до ворога".
Російські колаборанти вірять у власну безкарність, навіть у разі повернення української сили. Цю впевненість дають мляві українські політики. Ми живемо для того, щоб пам'ятати своїх героїв та покидьків. І обов'язково для розплати з окупаційною адміністрацією та її посіпаками.
Життя триває, точиться війна!
Коментарі — 0