Плівки Медведчука-Суркова як спецоперація влади

Якщо хтось вкидає у суспільство підслухані розмови – значить це комусь дуже потрібно. І справді.

Фальшива «зрада» почала нагнітатися і одразу на багатьох медійних майданчиках. Включилися експерти та політики пов’язані з президентом Зеленським, що одразу ж демаскувало замовника. Дійшло до того, що катком дескридитації спробували проїхатися навіть про політиках, які висловились на підтримку Порошенка.

Але як кажуть політтехнологи – «зрада не злетіла». Незважаючи на шалені зусилля команди Михайла Подоляка, обурення так і не підхопили соціальні мережі. Порошенко потроху стає «тефлоновим» і на превеликий жах у Зеленського – до п’ятого президента нічого не пристає.

Реальні причини оприлюднення нової плівки лежать на поверхні – Європейська солідарність стала лідером партійного рейтингу, а Порошенко на другому місці і наздоганяє Зеленського. Окрім того у політтехнологів влади нагальна потреба відволікти увагу від протестів проти несправедливого засудження Сергія Стерненка.

По-суті змісту розмов Медведчука і Суркова одразу кидається в очі певний монтаж. Наприклад візит президента Порошенка до Австралії відбувся у грудні 2014 року, а на призначення Медведчука посередником у обміні полоненими Україна погодилася за півроку до того у червні. У оприлюдненому ж записі розмови, завдяки монтажу, робиться вигляд, що це події одного дня.

Посередництво Медведчука у звільненні заручників запропонувала Ангела Меркель ще 25 червня 2014 року і Україна погодилася – про це є багато офіційних повідомлень за 2014 рік. Взагалі на мою думку час припинити жонглювання записами розмов, що політично дискредитують наших відданих друзів на Заході, бо бачу пошук криміналу у розмові Порошенка і Байдена – Зеленського так нічому і не навчив.

Україна справді продавала електроенергію Криму в 2014 році, тоді ми думали, що там живуть наші громадяни. Блокада почалася пізніше і за згоди президента Порошенка. Криму обрізали воду, енергію і продукти, що значно здорожчало його утримання для Росії.

Фактом залишається одне: за Порошенка Україна стала енергетично незалежною від Росії, а за Зеленського навпаки відновила купівлю електроенергії у Москви і почала обговорювати повернення до купівлі газу.

І справді імпорт електроенергії з Росії був повністю припинений наприкінці 2015 року. Зберігались лише технічні перетоки. Про це свідчать цифри Укренерго:

• 2015 – 2 295 млн кВт/год
• 2016 – 77 млн кВт/год
• 2017 – 48 млн кВт/год
• 2018 – 31 млн кВт/год

Однак з другої половини 2019 року, після перемоги Зеленського, було відновлено імпорт з Білорусі та Росії, де Україна закупила 2 699 млн кВт/год електроенергії. Іншими словами обсяг російської електроенергії в Україні збільшився у 87 разів! І це незважаючи на теплішу, ніж тепер зиму 2019-2020 рр.

Хочу нагадати , що імпорт електроенергії з Росії почався за «поправкою Геруса» одним із підприємств групи «Приват». Так через бажання наживи олігарха Україна знову потрапила на енергетичний гачок Москви, а вітчизняні ТЕС та АЕС виявились недозавантаженими.

Чи допоможуть нові «плівки» владі – це дуже сумнівно. А от прихильників Порошенка переконають, що лідера ЄС на Банковій продовжують вважати загрозою і намагаються дискредитувати. Тим часом в Україні лютує пандемія, відновлюють свою роботу пропагандистські телеканали Медведчука, а привезених вакцин вистачить для щеплень 0,6% населення. Не думайте, що про це хтось забуде через чергову порцію чорнухи.