Про підбори на параді та приниження українських жінок

Мені, чесно кажучи, все ще здається, що приниження жінок – це навіть не підбори на параді. Це, зрештою, лише офіційна парадна форма – якою б радянською, недолугою, незручною та далекою від реалій країни, що воює, вона б не була.

Бісить насамперед той факт, що жінки знову урочисто йдуть окремо, а не у складі своїх підрозділів. І це студентки – і у 2018 були студентки, і зараз будуть. «Окраса колективу», угу. Ось у нас ССО, ось такі воїни, ось ще такі лицарі, і ось такі, і всі вони нас захищають, і жінок серед них немає, як бачите. Жодної! А ось дівчатка-студенки. Так-так, вони у нас дуже гарні, а тепер – ще й у спідничках.

Одна історія – коли на ветеранському марші кожен йде як хоче та з ким хоче. Хочеш – ідеш у берцях, хочеш – у капцях, хочеш – з односельчанами під банером регіону, хочеш – із залишками свого батальйону, хочеш – з іншими дівчатами, хочеш – трохи збоку із другом Миколою, дурнувато гигикаючи та все коментуючи. На те це і ветеранський марш.

Але зовсім інша справа – ось ця державна політика сегрегації. Якщо погуглити – то найгарніших жіночок-військових на підборах ви знайдете у Північній Кореї, а всі ці окремі загони красунечок на парадах – насамперед у Китаї та Росії.