Ердоган дуже хоче стати посередником між Зеленським та Путіним. Чому?

Ердоган днями поговорить з Путіним і Зеленським з приводу створення гуманітарного коридору.

Ну, що ж. Поза сумнівом, що Ердоган проявляє таку посередницьку активність у тому числі через власні міркування, пов’язані з виборами, які відбудуться у червні цього року.

З одного боку, Ердоган займає досить чітку позицію щодо війни, і повністю підтримує Україну. І його зусилля не марні, у тому ж питанні зернової угоди.

А з іншого, намагається посилити власні персоналістські та геополітичні позиції Туреччини, підтримуючи інколи ті чи інші економічні ініціативи РФ (Путін взагалі каже, що хоче перетворити Туреччину на хаб з російського експорту газу), вступаючи в певні ситуативні альянси (як по Сирії, наприклад), а також виставляючи вимоги західним союзникам в обмін на ті чи інші преференції (зокрема, щодо вступу Швеції та Фінляндії у НАТО).

Економіка Туреччини зараз не в найкращому стані. Як пише Bloomberg, «через дії самого Ердогана, наприклад, його рішення підняти ставку рефінансування, що посилило інфляцію та поглибило девальвацію ліри».

В той же час, як зазначає видання, опитування станом на жовтень показали підтримку Ердогана на рівні 47.6%, у той час як рік тому ця цифра складала 39%.

Та й турецька опозиція (з того, що я читаю у ЗМІ) ще не визначилася з кандидатом.

«Основними суперниками Ердогана, – прогнозує Bloomberg – можуть бути мер Стамбула Імамоглу і давній лідер опозиційної партії Кілікдароглу, при цьому Ердоган віддав би перевагу останньому як опоненту».