Про «енергетичну кризу» на півдні Росії. Для розуміння ситуації

Треба бути повним дурнем, щоб не розуміти через що у українців проблеми з електрикою. Значну частина генерації втрачено, значна частина зруйнована, вся мережа перевантажена і перебуває під невластивими для неї тиском. Тому як не старайся крім фізичного дефіциту в моменті будуть і поламки, і спалені трансформатори.

У росіян немає проблеми надвисокого зовнішнього втручання. Ми мусимо дотримуватися норм гуманітарного права, бо це одна з запорук того, що для нас поступово розширюється вікно можливостей для атак по російським тилам у Росії.

У них система почала сипатися через дві банальні речі:

1. Санкції, які значно звузили доступ до західних технологій і змусили переходит на нове, переважно китайське обладнання. А крім технологій стало менше і експертизи. Тобто старе обладнання або замінюється системам, які не підлаштовані під його роботу. Або банально не замінюється.
2. Треба заживлювати окуповані території, а нових потужностей росіяни не набудували за пару років. Бо всі вільні ресурси йдуть на війну. Використовувати ж головний захоплений актив – Запорізьку АЕС – вони повноцінно не можуть.

Система зламалася там де тонко. Російський південь страждав від спеки не менше за Україну і саме на ньому живлення окупованих територій. Він і порвався.

Це, до речі, нам підказує, що технологічні санкції працюють, хоча і мають болючий для нас часовий лаг. І багато дір.

Техногенних катастроф в Росії буде більшати.

І вони реально мають перспективи опинитися без світла і опалення, хоча Україна так і не випустить по їх електростанціям жодної ракети.

А як ми бачимо по протестам, які вже котяться по півдню – коли справа стосується їх особистого комфорту, межа терпіння там дуже невелика. І це добре.