Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Несправедлива» приватизація була ефективнішою, ніж її відсутність

    • Юрій Луканов

      Журналіст

    • Розсилка
    «Несправедлива» приватизація була ефективнішою, ніж її відсутність

    За уявленнями широких народних мас їх пограбували, але передача «всенародної» власності у приватні руки виявилася ефективною

    Кажуть, погана в нас країна. Пограбували, мовляв, її олігархи-мироїди. Мовляв, народ мудрий, а от верхівка цілком безсовісна і якби не вона, то ми б жили багато, щасливо і дотримувалися б прав людини, які сьогодні порушуються на кожному кроці. 

    Звісно, якщо порівнювати з ідеалом, з таким собі Містом Сонця, або навіть із Заходом, який наші співвітчизники часто бачать ідеалізованим, то ми далекі від цих намальованих у наших уявах картин. Але корисніше співвіднести наші реалії з тим ресурсом, який ми мали і подумати, чи могли б ми мати щось інакше, ніж маємо на сьогодні. 

    Поширена думка, що нас під час приватизації пограбували. Випустили сертифікати, які мали нам дати право на володіння всенародною власністю. А приватизатори зробили так, що стертифікати виявилися порожніми папірцями. Принагідно висловлю свою особисту думку: оце всенародне майно насправді нікому не належало, бо всенародне воно і є всенародне, тобто нічиє. Але ви можете з цим не погоджуватися. Не наполягаю. 

    А от відносно сертифікатів, то це було змагання ефективності і справедливості. Отож, дійсно. Справедливо було б розподілити ото теоретично належне всім громадянам майно кожному по часточці. Але чи ефективно це було б? 



    У ФБ ходить мем, мовляв, спробуйте у ОСББ, яке володіє колективно будинком, домовитися про колір пофарбування перил на сходах. І це правда. Я є членом ОСББ. На зборах відбувається щось страшне. Ніхто нікого не слухає, всі кричать і кожного нового голову звинувачують у крадіжках, що не є правдою. 

    Так уявіть собі керівника підприємства, який має ризикувати, тобто шукати кредит на нове обладнання, шукати або розширювати місце фірми на ринку, але при цьому залежати від кількох сотень , а то й тисяч працівників, які нічого не розуміють у керівництві фірмою, але можуть на цей процес впливати. А впливати вони можуть як на зборах ОСББ. Керівник скаже: а на біса воно мені треба? І зробить все, щоб від такої залежності позбавитися. Формально це не справедливо. Але це значно ефективніше, ніж підприємство, яке належить тисячам власників. 

    Часто доводиться зустрічати твердження: от якби не Кравчук, а Чорновіл став президентом, то все було б інакше. Насправді це дурниці. Яким би прогресивним не був Чорновіл, чи будь-хто інший, він нічого не зробить без підтримки суспільства. А суспільство на той час складалося з колишніх радянських людей, які роками привчалися до думки, що держава за них все зробить, їм головне працювати і мовчати, а держава їм і зарплату заплатить і квартиру дасть і мало не дітей за них зробить.

    Себто народ в масі своїй не вмів захищати свої прави і не знав як організовуватися. Він вірив, що прийде хтось один, месія, і повирішує всі його проблеми. Насправді, якщо ви не готові відстоювати свій інтерес, то ніхто за вас його відстоювати не буде. Тому приватизація відбулася на користь тих, хто спритніший, хитріший, підліший – можна ще десяток характеристик. Коротше, на користь тих, хто діяльніший. 

    За уявленнями широких народних мас їх пограбували, але передача «всенародної» власності у приватні руки виявилася ефективною. Якщо ви не згодні, то порівняйте нинішній стан речей із совком або й з початком 90-х. Тоді були просто порожні полиці. Зараз все є. 

    Звісно, не всі нові власники виявилися ефективними. Але ефективність виявляється не оцінками державних чиновників. Адже вони суб’єктивні. В них може бути свій інтерес. Ефективність виявляється лише практикою, тобто ринком. Хтось із приватизаторів виплив і добре почуває себе в бізнесі. А хтось розпиляв отримані активи на металобрухт. З різних причин. Не лише тому, що був невмілий керівник, а ще й тому, що продукція саме таких підприємство не була затребувана ринком. Але це природній процес. Звинувачувати в цьому якихось міфічних олігархів, що вони там щось знищили – наївна ілюзія. Якби підприємства були затребувані. То вони б вижили. 
    На то час це був підхід, якого неможливо було уникнути. Саме з міркувань ефективності. Не можуть натовпи керувати бізнесами. Вони неодмінно завалять справу. Не варто мені наводити приклади західних акціонерних товариств. Там механізми відпрацьовані так, що в кінцевому підсумку ключові рішення ухвалює або невелика група людей, або навіть одна особа. Якщо їхні рішення не ефективні, то акціонери просто забирають акції. Таким чином впливають на процес. Але не напряму. 

    Насамкінець повторю знову: така «несправедлива» приватизація була ефективнішою, ніж її відсутність. Я вже згадував: порівняйте ринок сьогодні в і 90 роках. 

    Про інші тенденції розвитку суспільства напишу пізніше якщо не стане ліньки

    Джерело: блог Юрія Луканова

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Володимир Ар`єв
    Володимир Ар`єв

    Народний депутат

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Віктор Каспрук
    Віктор Каспрук

    політолог

    Юрій Луканов
    Юрій Луканов

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ