В Україні величезна частина населення досі залишається ментальними «совками»

На одному ефірі зустрівся з Нестором Шуфричем і деякими діячами, які обговорювали тему 8 і 9 травня. Нібито висловився Володимир Вятрович за відмову від радянського пропагандистського 9 травня і приєднання до всієї Європи, тобто до 8 травня. 

Ясна річ, що його критики казали,що люди так звикли, треба їх поважати , не треба відмовлятися від радянських свят і плели іншу совкову муйню. А нардеп Шахов сказав принагідно, що він з міста Стаханова, яке було названо на честь простого робітника, мовляв. як поважали простих робітників у СРСР. 

Я тут же згадав, як партія великого капіталу, тобто Партія регіонів, будучи з Януковичем при владі, відзначала 75-ту (здається) річницю так званого Стахановського руху. У 30-і роки Олексій Стаханов (насправді він був Олександром, або Андрієм, але газета «Правда» назвала його Олексієм і він мусив змінити прізвище) нарубав у вибої якусь колосальну кількість вугілля. Зазвичай самі гірники і видавали його на гора. Але за Стахановим ішли двоє і викидали вугілля. Себто він тільки рубав. 

Його так званий трудовий подвиг був возвеличений і поширений по всьому Союзу. Що це був за рекорд такий? Фактично це був рух за те, щоб вколювати як рабам за мінімальної оплати. Потім була ще трактористка Паша Ангеліна ну і представники інших галузей, з яких робили героїв праці. 

Так ось Янукович призначив святкування річниці Стахановського руху. Там якийсь шахтар побивав рекорд Стаханова і Янукович дав йому Героя України. Це було таке кричуще лицемірство - капіталістична партія, з великих буржуа відзначала комуністичне свято. А все чому?Та тому що багато з них, попри збагачення, ментально залишилися совками. Власне, вони прагнули спонукати людей вколювати за мінімальної оплати. 

Думаю, що саме з цих міркувань вони підтримують ностальгію частини суспільства за совком. Не хочуть з ним прощатися. Бо совок виховував рабів, які не здатні захистити свої права, які безініціативні і мають патерналістські уявлення про життя. 

У нас величезна частина народу досі залишається ментальними совками. Навіть ті, хто там не народився. Вони часто розповідають байки про те, як там добре жилося і мрію відібрати і розподілити. Такі мрії, на жаль, нерідко втілюються у життя. Нехай нас омине така доля.