Московські інтерпретації канонів

Прихильники МПвУ мотивують відсутність рішення про повний розрив з Москвою тим, що вони «мають дотриматися канонів та не йти в розкол». і при цьому наполягають, що вони «цілком незалежні від Москви».

Але…

Канони не існують самі собою, бо, як всякий текст і закон, вони існують лише у інтерпретації та застосуванні.

Отже МПвУ (як і всяка церковна юрисдикція) дотримуються не канонів як таких, а певної практики трактування і застосування цих канонів.

В українській ситуації щодо практики ми маємо фактично дві позиції: царгородську і московську.

Ключовими елементами створення кризи в Україні були рішення Москви – відмова задовольнити звернення про автокефалію УПЦ, «відсторонення» митрополита Філарета з подальшим «позбавленням сану» та «анафемою».

Все це – не вимога канонів, а лише їх московська інтерпретація.

У 2018 р. Царгород визнав московські рішення щодо ієрархії в Украіні – не дійсними. Також було підтверджено, що юрисдикція РПЦ в Україні - неканонічна. В січні 2019 р. було надано Томос про автокефалію ПЦУ.

РПЦ не визнала всіх цих рішень і розірвала відносини з Царгородом.

Яку позицію обрала юрисдикція МПвУ?

Однозначно московську.

Митрополит Онуфрій та його юрисдикція теж розірвали відносини з Царгородом, не визнали ухвалених там рішень і Томосу.

Тож зараз, коли вони заявляють, що нібито незалежні від Москви, чому з двох версій застосування канонів вони обирають не царгородську, а московську?

Тому, що в реальності вони кажуть неправду і надалі залежать від Московської патріархії, лише намагаються приховати цей факт, чим вводять в оману і паству, і суспільство.