Як московська церква в Україні приховує свій справжній статус

Окрім неправдивої назви «УПЦ», яка не відповідає її канонічній та адміністративній сутності, Митрополія МП в Україні та її керівний центр у Москві використовують й інші уловки для того, щоби видаватися не тим, чим вона насправді є – тобто не структурою РПЦ в Україні.

Для введення в оману використовуються такі терміни як «Томос» щодо документу, яким визначений внутрішній статус Митрополії в структурі РПЦ, та «інтронізація» – щодо моменту офіційного вступу Київського митрополита РПЦ на посаду.

Людям, не знайомим глибоко з церковно-адміністративною термінологією, ці речі можуть видатися дрібними деталями, але насправді це не так. І щоб зрозуміти це, достатньо навести світські аналогії.

Уявіть собі, якби хтось зараз почав офіційно заявляти про «Конституцію Житомирської області» чи про «інаугурацію голови Полтавської облдержадміністрації». Терміни «Конституція» та «інаугурація» щодо державних реалій традиційно позначають незалежність країни або високий ступінь автономії (наприклад суб'єктів у федерації). Тож використання їх до інших реалій – в тому чи іншому вигляді є маніпуляцією.

Те саме стосується «Томосу» та «інтронізації». «Томос» - це особливий документ, яким одна Церква визнає повну незалежність (автокефалію) чи часткову незалежність (автономію) іншої Церкви.

«Інтронізацією» в сучасній православній традиції іменується урочисте зведення на престол Предстоятеля автокефальної чи автономної Церкви.

Обидва терміни вживаються в РПЦ щодо її Київської Митрополії, однак якщо прослідкувати за документами, то це – не більше, ніж чергова маніпуляція.

Розділ ХІ, п. 18 Статуту РПЦ повідомляє: «Украинская Православная Церковь является самоуправляемой с правами широкой автономии.

В своей жизни и деятельности она руководствуется ТОМОСОМ Патриарха Московского и всея Руси 1990 года и Уставом Украинской Православной Церкви, который утверждается ее Предстоятелем и одобряется Патриархом Московским и всея Руси.»

Але такого «Томосу» в природі НЕ ІСНУЄ. Документ, на який нібито посилається Статут, насправді іменується «ГРАМОТА Алексия Второго, Божиею милостию Патриарха Московского и всея Руси Митрополиту Киеаскому и всея Украины ФИЛАРЕТУ». Тобто це не «Томос», а Грамота, при чому з ПЕРСОНАЛЬНИМ адресатом – митрополитом Філаретом!

До речі, цю Грамоту джерела МП старанно фальсифікують, поширюючи її фейкову версію БЕЗ ІМЕНІ митрополита Філарета.

Що ж до «інтронізації», то ані митрополит Філарет у 1990-му році, ані митрополит Володимир (Сабодан), якого Москва направила очолювати Київську Митрополію в червні 1992-го року – НЕ ІНТРОНІЗУВАЛИСЯ. І лише щодо митрополита Онуфрія у серпні 2014 р. була проведена церемонія (дуже дивна з точки зору традиції, адже його садовили в крісло, поставлене на площі перед Успенським собором, а не на Горнє місце в кафедральному храмі – як має бути за правилами!) – яку назвали «інтронізацією».

Ось так, через підміни та фальсифікації МП в Україні намагається прикрити свій справжній статус, видати себе за «Помісну Церкву». Але правду – не сховати!