«З Москвою навіки разом!». Про позицію керівництва УПЦ МП

Хочу роз'яснити.

1. Про це сказано ще в Історико-канонічній декларації 2007 р. Так що це не якась нова позиція.

2. Досить ясно сказано, що мається на увазі адміністративний статус спільноти, іменованої «УПЦ»: вона не автокефальна й не автономна Церква, а сукупність єпархій РПЦ в Україні з певним статусом. Догматичний статус Церкви ніяк не оспорюється, що підкреслено визнанням православності віри та дійсності таїнств.

3. Що це адміністративно не Церква –зазначив і патріарх Варфоломій у листі до митрополита Володимира 16 років тому. Там він каже, що зібрання єпископів у Лаврі не є Собором Єпископів і що звертатися до нього слід через Предстоятеля, яким митрополит Київський (МП) не вважається. Цей лист ми недавно перепубліковували.

4. «УПЦ» адміністративно така ж Церква, як Церквою є кожна місцева єпархія - про це говорить і канонічне право, і Статут. Але ж нікому не прийде на думку говорити про «Житомирську Православну Церкву» чи «Вінницьку ПЦ».

5. Можуть дорікнути, що «статус УПЦ – плід праці Патріарха Філарета», то чому ж його заперечувати. На це скажу, що Патріарх Філарет ясно бачив тимчасовість цього статусу, що це є лише перехідна форма від повної залежності до автокефалії. А нинішні очільники «УПЦ» вважають цю перехідну форму остаточною і довершеною. Подібно до того, якби замість 9 місяців жінку намовляли б носити дитину «в лоні» (в МП так люблять згадувати про «лоно»!) 25 років.

–––
Отже, подобається це чи ні, але під вивіскою «УПЦ» зараз насправді є Київська Митрополія Московського Патріархату, яка не є окремою Церквою, а є структурою Російської Церкви.

І якщо покійний митрополит Володимир все ж таки прагнув перетворити її на дійсну УПЦ, то нинішні очільники йдуть у цілком зворотньому напрямку – «з Москвою навіки разом!»

А гостра реакція на Заяву – свідчення того, що вона працює та змушує вирватися з кола рутинних і ритуальних розмов про «болючу рану розколу», яка зовсім здається вже і не болить багатьом промовцям.

Київський Патріархат не хоче і не буде грати за схемами, які нав'язує Москва. У нас є власне бачення ситуації - подобається воно чи ні. Яке ми відкрито висловлєюмо: для свідчення, для дискусії, для утвердження правди.