В Україні гостра проблема із стандартами перевірки донорської крові — експерт

В Україні є гостра проблема нестандартизованого тестування донорської крові. Про це розповідає в інтерв'ю «Главкому» Олександр Сергієнко, кандидат медичних наук, експерт Американського міжнародного альянсу охорони здоров’я.

Сергієнко підкреслює, що для тестування донорської крові є різні методи.

«Найпростіший – це метод імуноферментного аналізу (ІФА), але, на жаль, в залежності від виробника тест-систем, дотримання технології підготовки проб, а також кваліфікації працівників лабораторій, він може давати як хибно-позитивні, так і хибно-негативні результати. Цей метод передбачає оцінку результатів аналізу працівником лабораторії, а тому людський фактор має великий вплив на результати. Якщо результат хибно-позитивний, це півбіди - людину відсторонюють від донорства, в подальшому з’ясовують ситуацію і потім можуть зняти цей діагноз. А от коли хибно-негативний результат, то це вже може стати причиною зараження пацієнтів, яким вводять компоненти донорської крові», — пояснює Сергієнко.

Другий метод, за словами медика, надійніший – імунохемілюмінісцентний аналіз (ІХЛА) – це вже автоматизований метод. Дослідження здійснюється за допомогою автоматичного аналізатора, якість результатів значно вища – прилад виявляє антитіла, які виробляються імунною системою людини у відповідь на потрапляння збудника інфекції в організм.

Третій метод - полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) - вважається найбільш сучасним і якісним, хоча і його чутливість не стовідсоткова. Це метод детекції нуклеїнових кислот збудника інфекції, вірусу.

Сергієнко розповідає, що наразі в Україні половина центрів крові здійснює тестування методом IФА, а інша половина – методом ІХЛА.

«Але навіть та друга половина центрів крові, які тестують чутливішим методом ІХЛА, залежить від централізованої закупівлі тест-систем. І коли йдуть перебої з закупівлями й нема тест-систем для ІХЛА, центри крові змушені переходити на метод ІФА. Отже, є проблема не стандартизованого тестування донорської крові», — пояснив кандидат медичних наук.

Повну версію інтерв’ю читайте тут: Олександр Сергієнко: Коли в уряді дізналися, що для служби крові треба 2 млрд, там спитали «а навіщо?»