Армія роботів: як Україна змінила тактику та тисне на Росію

Наземні роботи та дрони перетворили значну частину бойових операцій України на дистанційне протистояння: бійці керують технікою з бункерів, не виходячи на лінію вогню. Про це пише «Главком» з посиланням на CNN.

Роботи замість піхоти

Підрозділ NC13 Третього армійського корпусу провів 164 бойові операції із застосуванням наземних роботів. За підрахунками командирів, для тих самих результатів у традиційному форматі знадобилося б 2 300 бійців – і половина з них загинула б або отримала поранення. «Якби таке обладнання було тоді – більше моїх побратимів залишилися б живими», – сказав заступник командира підрозділу з позивним Бар, ветеран боїв за Авдіївку та Бахмут.

Командир NC13 Микола «Макар» Зінкевич визнає: нова реальність змінила саму природу війни. «Раніше вирішували навички та дисципліна. Тепер усе вирішують технології. Назад дороги немає», – зазначив він. Росіяни, за словами полонених, називають ці роботи – чотириколісні платформи з великим вибуховим зарядом – «тихою смертю»: чують їх лише на відстані десяти метрів, що вже потрапляє в зону ураження.

Типова операція виглядає так: два роботи атакують ціль, щоб відволікти ворога, – ще чотири тим часом заходять у тил. Усе відбувається під прикриттям розвідувального дрона зверху і транслюється в режимі реального часу. Жоден український боєць на землі – поруч із ціллю – не присутній.

Технології як відповідь на кризу мобілізації

Масштабна роботизація стала вимушеною відповіддю на нестачу мобілізаційного ресурсу. Менша за чисельністю країна змушена компенсувати людські втрати технічними рішеннями. Зеленський заявив, що лише з початку 2026 року безпілотники та роботи виконали понад 22 000 місій.

Стратегічна мета України – завдавати Росії 35 000 втрат на місяць убитими та пораненими, аби вимусити Кремль вдатися до непопулярної мобілізації з міст і середнього класу. За оцінкою британської розвідки GCHQ, загальні втрати Росії вже сягнули 500 тис. осіб. Цієї цифри вдалося досягнути в тому числі завдяки роботизованій тактиці. 

Нові герої технологічної війни

Серед тих, хто формує нову армію, – 22-річна інженер-розробниця з позивним Гора. Війну вона зустріла у 18 років у Києві – під звуки російських ударних дронів. «Ключ – не машини, а розуми: як їх з'єднати, як спланувати операцію», – пояснює вона.

Поряд – підрозділ із важкими кулеметами Browning на гусеничній платформі. Такий робот може ховатися в чагарниках кілька діб, не потребуючи води й їжі. Єдине обмеження – боєзапас: після 400 пострілів машина повертається на базу. «Коли ми випустили робота проти ворога, вони просто запаніквали: лягали на землю, притискалися до неї і не розуміли, що робити», – розповів оператор з позивним Сайбер.

На тлі технологічного прориву людські витрати залишаються жорсткою реальністю. Двоє бійців 24-ї механізованої бригади з позивними Крау та Кріпі провели на передовій 344 і 334 доби поспіль без ротації. «Мене тримали тільки діти й дружина, – зазначив Крау. – Інакше я давно б збожеволів».

Нагадаємо, у квітні «Главком» писав про операцію підрозділу NC13, коли наземні роботи та дрони взяли штурмом позицію Росіян і захопили полонених – жоден боєць при цьому не вийшов на поле бою. До слова, вчора «Главком» повідомляв, що стартап Еріка Трампа вже тестує роботів-гуманоїдів на фронті в Україні.