Діджитал-підсумки 2022 року: цифрові та фінансові перемоги України

Повномасштабна війна, що охопила майже весь 2022 рік, принесла Україні повномасштабну кризу, яку ми долаємо з дня у день. Безпрецедентні виклики для суспільства, уряду та країни в цілому породили нові способи вирішення, здавалося б, найважчих питань. Наприкінці року про найважливіші перемоги 2022-го, котрі мали місце у цифровому, фінансовому та суспільному житті нашої незламної країни розповіло видання PaySpace Magazine.

Важкий і непередбачуваний 2022-й показав українську незламність і позначився низкою звершень у різних галузях. Крім того, ми, пересічні українці продемонструвати непересічну фінансову консолідованість: спільними зусиллями купували дрони за лічені дні, збирали колосальні суми на ударні безпілотними Bayraktar і навіть на супутник!

Бізнес, уряд, Нацбанк, Мінцифри, фаундери українських стартапів, банки своїми успіхами на фінансовій та цифровій ниві роблять перемогу ближчою, а наслідки війни – менш відчутними для економіки.

Збереження стабільності банківської системи

В умовах повномасштабної війни українська банківська система не просто вистояла, а й показала неабиякі результати стійкості. Усі заходи у сфері валютного регулювання: фіксація обмінного курсу, застосування валютних обмежень на виведення та рух капіталу – були впроваджені Нацбанком вчасно, тому зберегли стабільність на валютному ринку. Банківська система працює безперервно, забезпечує платежі і розрахунки, надає фінансові послуги бізнесу й громадянам.

Разом із тим золотовалютні резерви НБУ перевищили довоєнний рівень. Приміром, 24 лютого вони становили $27,4 млрд, а 1 грудня – $28 млрд. Це стало можливим завдяки величезним обсягам безперервної міжнародної фінансової допомоги.

Весняні кредитні канікули від банків і поновлення кредитування

24 лютого президент впровадив в Україні військовий стан, і через кілька днів усі без винятку вітчизняні банки оголосили кредитні канікули для фізичних осіб за всіма кредитними картками. Канікули фактично стали пільговими умовами угод, коли клієнт має право не вносити обов’язковий мінімальний платіж, а фінустанова не штрафує його за це. До речі, деякі банки впровадили такі умови і для мікро-, малого та середнього бізнесу України. Кредитні канікули діяли з 1 березня до 1 липня. Тож українці цьогоріч могли не хвилюватися за прострочку кредитів. 

Популярність валютних депозитів в Україні

21 липня Нацбанк послабив валютні обмеження та дозволив громадянам купувати безготівкову іноземну валюту за офіційним курсом НБУ (36,56 грн/$) для її розміщення на терміновому депозиті на строк від 3-х місяців з обов’язковим зворотним її продажем після закінчення строку депозиту. Це був перспективний інструмент не лише для захисту гривневих заощаджень українців від коливань курсу долара і євро, а і для збереження міжнародних резервів. Влітку обсяги депозитів у доларах та євро зросли вперше з 2020 року, коли почалася коронавірусна криза.

Спершу Нацбанк дозволяв купувати валюту в еквіваленті 50 тисяч гривень, а у вересні ліміт зріс  до 100 тисяч гривень. За перші 2 місяці такого дозволу українці купили у банків $300 млн та розмістили ці кошти на депозитах. НБУ повідомляв, що кожного дня українці купували по $6-10 млн безготівкових доларів та євро.

Депозитні ставки становили 0,01-2,5% річних – об’єктивно небагато. Проте сенс таких операцій полягав в іншому – українці могли купити валюту на 3-4 гривні дешевше, ніж пропонують на чорному ринку. У свою чергу банки обіцяли, що зобов’язання перед клієнтами будуть виконані, і проблем зі зняттям доларів та євро з валютних депозитів не буде. 

Стримування інфляції в Україні

Нацбанк повідомив, що зростання споживчих цін в Україні восени пришвидшилося до 26,6% у річному вимірі. Очевидно, що ключові причини такої статистики – це війна та окупація низки регіонів України, що тягне за собою виробничі витрати бізнесу, дефіцит певної продукції, скорочення виробництва і пропозиції товарів. Це спричиняє подорожчання багатьох товарів і послуг.

Наприкінці грудня в НБУ зазначили, що інфляція в Україні становить 30% за підсумками року і є меншою, ніж у Молдові (зростання цін за рік перевищить 34%») і Туреччині. Для країни, що перебуває у стані війни, це помірний показник.

Рекордні обсяги фінансової допомоги від країн-партнерів

Стабільність економіки стала можливою здебільшого завдяки безперевному та щедрому міжнародному фінансуванню від МВФ, США, Євросоюзу та окремих країн світу (гранти, кредити, безкоштовна допомога). За даними Нацбанку, у листопаді на валютні рахунки українського уряду надійшло $4 млрд від Євросоюзу та США. Всього з початку війни наша країна отримала $26 млрд від міжнародних партнерів. 

Starlink в Україні

27 лютого американський мільярдер, винахідник та засновник компанії SpaceX Ілон Маск повідомив, що термінали супутникового інтернету їдуть в Україну.

Starlink – це супутникова система компанії SpaceX, яка забезпечує бездротове інтернет-покриття навіть у місцях, де зв’язок недоступний.

Мінцифри та Держспецзв’язку передали станції перш за все військовим, лікарням, банкам, підприємствам критичної інфраструктури, школам, пожежним, держустановам, ІТ-компаніям та волонтерам. Крім того, багато Starlinkів поїхали до міст і сіл, де рашисти зруйнували інфраструктуру. Термінали працюють і як масова точка доступу до інтернету, і як налагоджувач зв’язку мобільних операторів. Так, «Київстар» завдяки Starlink відновив зв’язок у Бородянці, Vodafone – в Ірпені, а Lifecell – у Бучі.

Суспільно важливі проєкти від Мінцифри:

Чат-бот «єВорог»

У березні Мінцифри запустило у Telegram чат-бот під назвою «єВорог», за допомогою якого кожен користувач месенджера може миттєво передати точну геолокацію розташування рашистів, їхньої техніки і розповісти про пересування ворога. Дані будуть перевірені і передані Збройним силам України. Крім того, можна повідомляти у ДСНС про вибухонебезпечні предмети, а також дані щодо військових злочинів та колаборантів, котрі залишили свій слід у тимчасово окупованих українських містах та селах.

Додаток «єППО»

У жовтні одеські розробники створили застосунок «єППО», який дозволяє цивільним українцям допомагати силам протиповітряної оборони збивати російські крилаті ракети та безпілотники. Особа, котра побачила ракету або дрон-камікадзе, має зайти у «єППО» та вказати, яку саме ціль бачить, а далі – направити смартфон у напрямку руху об’єкта та натиснути велику червону кнопку. Лише за перші дві доби функціонування додатку ним скористалися 57 тисяч людей.

Ресурс для пошуку зниклих дітей

Нацполіція спільно з компанією Glovo запустила систему сповіщення для пошуку зниклих дітей. Інформація про розшук поширюється серед клієнтів кур’єрської служби через мобільний застосунок на території з визначеною геолокацією, де востаннє бачили дитину.

Чат-бот «Дитина не сама»

У березні запрацював чат-бот для допомоги дітям під час війни. «Дитина не сама» шукає родини для тимчасового прихистку дітей, які цього потребують. Потенційним опікунам потрібно подати заявку та пройти спеціальне навчання. Відомо, що через чат-бот надійшло уже понад 30 тисяч заявок від українців на тимчасове влаштування у себе дітей, що залишилися без батьківського піклування. Більше 2000 заявників пройшли навчання і мають право тимчасово прихистити у своїх родинах таких дітей. Станом на осінь 16 дітей були влаштовані у такі сім’ї.

Державна іпотечна програма «єОселя»

1 жовтня Міністерство цифрової трансформації запустило на порталі Дія послугу доступного кредитування «єОселя», яка дозволяє українцям оформити іпотеку на житло.

До кінця 2022 року у програмі можуть взяти участь військові-контрактники, медики, вчителі та науковці, які працюють у державному та комунальному секторах. Для них діятиме пільгова ставка – 3% річних. Термін кредитування становитиме до 20 років, а максимальна сума кредиту – до 6 млн грн. За умовами програми, можна оформити іпотеку на квартиру площею 52,5 кв. м на одну людину + 21 кв. м на кожного члена сім’ї. Із 1 січня 2023 року планується впровадження програми і для інших категорій населення за ставкою 7% річних.

Станом на 21 грудня за державною програмою іпотечного кредитування «єОселя» було видано  277 пільгових кредитів на загальну суму 358,8 млн грн. Близько 85% з них оформили військові та силовики.

Ініціатива «єРезидентство»

6 жовтня парламент схвалив закон про е-резидентство, завдяки  якому найближчим часом іноземці зможуть отримати статус е-резидента і у режимі онлайн відкрити бізнес в Україні. 

Проєкт «IT-Generation»

Мінцифри, Binance та Львівський ІТ-кластер за підтримки Програми USAID «Конкурентоздатна економіка України» і проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» організували освітній проєкт IT-Generation. Завдяки цьому українці можуть безкоштовно отримати ІТ-професію та попрацювати на благо української економіки.

Випуск криптокартки Weld Money

У вересні цього року світ побачила Weld Money – перша українська картка для розрахунку криптовалютами. Вона дозволяє здійснювати покупки в інтернеті або через POS-термінали у будь-яких магазинах світу, де це можливо. 

Нові продукти і пропозиції від цифрових банків країни

Українські цифрові банки протягом всього року працювали у реаліях обстрілів, блекаутів та економічної невизначеності, але мужньо тримали планку якісного сервісу та спромоглися впровадити зручні та сучасні технології для клієнтів.

Приміром, команда izibank з початку війни сфокусувалася на депозитах. Влітку банк один з перших повернув кредитування нових клієнтів. Зараз izibank працює над сервісом з купівлі військових облігацій через застосунок з можливістю доступу клієнтів безпосередньо до біржі.

Ощадбанк щомісяця оновлював мобільний додаток, додаючи новий функціонал. Приміром, у жовтні у додатку з’явилася можливість отримувати миттєві перекази від систем міжнародних швидких переказів, а також чат зі співробітником Ощадбанку. Крім того, Ощад протягом року додавав нові сервіси на підтримку ЗСУ та благодійних організацій.

А-Банк змістив основні пріоритети на  розробку сервісів під потреби клієнтів у воєнний час: кросбордер, валютообмін на вклад, донати, платіжні операції за кордоном.

Sportbank протягом року прибрав проєкти, пов’язані з програмою лояльності та призупинив розробку нових кредитних продуктів. Натомість у пріоритетах були благодійність, можливість задонатити на потреби ЗСУ та доставка пластикових карток українцям, котрі перебувають за кордоном. Протягом війни банк запустив кілька нових карток, гривневий депозит та нові кредитні продукти.

NEOBANK ще навесні додав можливість донатити на спецрахунок НБУ для ЗСУ, на рахунки Біржі Благодійності «ДоброДій» та благодійного фонду «Повернись живим». За останні півроку було реалізовано нові функції в додатку:реструктуризація кредиту; платежі SWIFT; купівля валюти під депозит у додатку; можливість переказу коштів за номером телефону, який можна обрати прямо з абонентської книжки.

Старт проєкту з впровадження е-гривні

29 листопада Нацбанк представив банкам і небанківським фінустановам для обговорення проєкт концепції е-гривні. Це електронна форма грошової одиниці України, цифрові гроші, котрі будуть прямим зобов’язанням центрального банку. Е-гривня має ефективно виконувати всі функції класичних грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні.

Наразі НБУ думає над такими варіантами використання е-гривні: для цільових соціальних виплат; для використання у галузі віртуальних активів; для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів.

Спільна банківська мережа для роботи у блекаут

Національний банк разом з системно важливими банками впроваджують план заходів для безперервної роботи банківської системи у випадку блекауту. Відділення мережі під назвою POWER BANKING надаватимуть клієнтам банківські послуги навіть у критичній енергетичній ситуації. У цих відділеннях під час блекауту можна буде отримати готівку в банкоматах або у касі, провести платежі чи переказати кошти та обміняти валюту.

До переліку увійшли 760 відділень, що розташовані у Києві та ще 275-ти населених пунктах. Ці відділення мають альтернативні джерела енергії та резервні канали зв’язку, посилену інкасацію готівки і додатковий персонал.

Програма релокації бізнесу

Із середини березня цього року уряд реалізовує Програму релокації підприємств. Переміщення підприємств з територій, наближених до фронту, до безпечніших регіонів Заходу України потрібне для збереження стійкості економіки.

У межах програми можна отримати державну допомогу у підборі площ для розміщення виробництва; перевезенні й розселенні персоналу; доборі працівників на новому місці. Найбільше підприємств переїхало до Львівської (30%), Закарпатської (17%), Чернівецької (11%), Івано-Франківської (8%), Хмельницької (7%) та Тернопільської (7%) областей.

До слова, релокація бізнесу оживила економіку Львова. Аби підприємства переїжджали до західної столиці, влада створила для них максимально комфортні умови. Садовий розповів, як заманює бізнес у Львів.

Нагадаємо, Україні передали 25 300 терміналів Starlink – Мінцифри пояснило, чому Маск невдоволений використанням Starlink в Україні.