Скільки біженці житимуть в Амстердамі: що пише світова преса про війну в Україні

Світова преса активно висвітлює війну в Україні. Які саме теми та перших шпальтах газет були 20 квітня, проаналізував член Ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси, медіа-експерт Сергій Чернявський. Своїми спостереженнями він поділився на сторінці у Facebook.

Газети Британії та Шотландії

The Guardian вийшла з матеріалом: «Росіяни захопили місто на Донбасі»

Масштабний наступ Росії з метою захоплення Донбасу розпочався вчора, коли війська захопили місто Кремінна на сході України та розпочали просування до стратегічного українського військового вузла Краматорськ.

Губернатор області заявив, що українські солдати залишили Кремінну, місто з населенням понад 18 000 людей, після того, як він зазнав лютого нападу з боку Росії. За його словами, штурм вівся «з усіх боків». Це перша перемога Москви з того часу, як у понеділок розпочалася її битва за Донбас.

«Кремінна перебуває під контролем орків. Вони увійшли до міста», – повідомив на брифінгу губернатор Луганської області Сергій Гайдай. «Нашим захисникам довелося відступити. Вони закріпилися на нових позиціях і продовжують боротися із російською армією».

Гайдай сказав, що «неможливо» дізнатися, скільки мирних жителів було вбито: «Ми маємо офіційну статистику – близько 200 загиблих, – але насправді їх набагато більше». Він сказав, що відбувалися «вуличні бої», коли росіяни застрелили чотирьох людей, які намагалися втекти машиною.

Місто вже було зруйноване масованим російським артилерійським обстрілом. Воно розташоване неподалік території, що утримується промосковськими сепаратистськими російськими військами.

Financial Times повідомляє, що президента Байдена закликають накласти санкції на юристів у Великій Британії, які працювали на російських олігархів.

Конгресмен-демократ Стів Коен написав держсекретарю Ентоні Блінкену лист із закликом ввести заборону на в'їзд до США для тих, хто допомагав багатим людям, близьким до Кремля, вживати заходів проти журналістів-розслідувачів.

Європа

Австрія. Газета Der Standard: «Великий наступ на Сході України в розпалі». У вівторок Росія знову значно активізувала свої атаки на сході України. Український Генштаб повідомляв про численні вибухи вздовж лінії фронту та в кількох великих містах, а сама Москва говорила про авіаудари щонайменше по 60 цілях. Місцева влада також повідомила про захоплення міста Кремінна.

За даними російського уряду, це розпочало новий етап «спецоперації» зі звільнення Сходу України та «відновлення мирного життя». З іншого боку, радник президента України Володимира Зеленського заявив, що він переконаний, що наступ Росії не вдасться, оскільки у противника не вистачає сил, щоб прорвати українські рубежі оборони…

Видання Het Parool: «Місто шукає місце для постійного проживання українців».

Амстердам хоче відкрити приймальні центри, де українці можуть залишатись роками. Місто готується до довгого шляху, тому що є ймовірність, що багато хто залишиться тут на довгі роки.

Будинок-інтернат De Riekerhof в Амстердамі Nieuw-West має стати одним із місць, де зможуть жити українці. Будинок у Слотерваарті складається з двокімнатних квартир, кожна з кухнею, душем та туалетом, та вміщує від 250 до 300 осіб. Найближчого місяця муніципалітет хоче підготувати будинок до проживання, щоб перші біженці могли заселитися у червні.

Олдермен Рутгер Гроот Вассінк (соціальні питання та біженці) каже, що готелі та гуртожитки, в яких зараз зупиняються українці, не підходять для тривалого проживання. «Криза зараз починає тривати довше. Після перших аварійних рішень доведеться шукати конструктивні рішення. Ми вступаємо до іншої фази».

Українці можуть перебувати у локаціях від одного до трьох років. Діти можуть одразу йти до школи, а дорослі можуть шукати роботу на добрій основі. Політолог Саскія Бонжур, доцент UvA, що спеціалізується на європейській політиці в галузі міграції та надання притулку, називає довгостроковий прийом позитивним моментом. «Це фантастика для можливості добре інтегруватися тут».

Вона згадує попередні умови прийому. Це мають бути будинки, де українці можуть жити «гідно». Зі школами поблизу, хорошим громадським транспортом та міцними стінами, щоб було мало шумового забруднення. Бонжур: «У людей багато стресу та турбот. Важливо, щоб вони не мали один від одного особливих неприємностей, щоб між мешканцями не виникало додаткового тертя».

Але перш за все Бонжур бачить переваги у прийомі, частково тому, що більшість людей розмовляють однією мовою. «Вони можуть допомогти одне одному знайти роботу через створену мережу. І хоча б є моральна підтримка, бо вони розмовляють однією мовою та мають спільну історію».

Дослідження Організації Об'єднаних Націй, серед іншого, показують, що люди, які тікають зі своєї країни під час конфлікту, залишаються далеко від неї в середньому на двадцять років. Це видно з груп боснійців, які приїхали до Нідерландів у 1990-і роки, і повернення сирійців, які прибули сюди в 2015 році, також поки що нереальне.

Очікується, що українці залишаться надовго. Грут Вассінк хоче, щоб уряд приділяв цьому більше уваги. «У Тер-Апелі вже більше року спостерігається нестача ліжок. Кабінет міністрів має вийти за межі кризи та скласти довгостроковий план разом із муніципалітетами, як вони цього хочуть. Як вони уявляють притулок? Робота? живі гроші? Це велика головоломка, і разом ми маємо підготуватися до того, що вона займе багато часу».

Крім De Riekerhof, муніципалітет має ще три місця прийому. Одним із них є Плантаж Мейдерграхт, де зараз живуть незареєстровані мігранти. Тимчасові об'єкти, які можна порівняти з контейнерними будинками, повинні бути побудовані в Кавель Парнас на півдні та на автостоянці Sportpark Melkweg на півночі. У всіх локаціях є місце щонайменше для сотні українців.

Амстердам веде переговори з муніципалітетом Аудер-Амстел щодо п'ятого місця. Грут Вассінк каже, що у довгостроковій перспективі ці місця також мають бути придатними для розміщення біженців з інших країн. Через місяць муніципалітет ухвалить остаточне рішення, чи можна тут продовжити прийом.

США

The New York Times: «Гонка продовжується». Коли майже два місяці тому в Україну почали вливатися колони російських військ, Сполучені Штати та їхні союзники почали постачати Київ зброєю та спорядженням для війни, яку багато хто очікував: снайперськими гвинтівками, касками, аптечками, зашифрованими засоби зв'язку, багато боєприпасів та переносні ракети. Javelin, які можна було носити на плечі, які швидко стали символами конфлікту.

Попри все, Україна втримала свою столицю і відтіснила Росію з півночі. Тепер, коли Кремль перемикає передачі і розпочинає узгоджені зусилля із захоплення східної України, Вашингтон і його союзники також розвертаються, щосили намагаючись забезпечити Україну більш потужною та сучасною зброєю, щоб захистити себе у жорстокій війні.

Захід зосереджений на відправленні зброї більшої дальності, як-от гаубиці, зенітні системи, протикорабельні ракети, озброєні безпілотники, бронетранспортери і навіть танки – типи зброї, яку, за словами президента Байдена, було зібрано, щоб зупинити «ширший наступ на сході України ».

«Постійні постачання зброї» допомогли «гарантувати, що Путін зазнає невдачі у своїх початкових військових цілях із завоювання та контролю над Україною, – сказав Байден минулого тижня. – Ми не можемо… не можемо зараз відпочивати».

Потім, після відеодзвінка з союзниками у вівторок, Байден повідомив журналістам, що Сполучені Штати направлять в Україну більше артилерії. Очікується, що найближчими днями він оголосить про новий пакет військової допомоги Україні, повідомило джерело, поінформоване про його плани. За словами джерела, сума допомоги буде відповідати пакету зброї та артилерії на суму 800 мільйонів доларів, про який було оголошено минулого тижня.

Але ця стратегія пов'язана з помітним ризиком: вона викликає невдоволення Росії, що це розпалить ширший міжнародний конфлікт.

Нещодавно Росія направила США офіційне попередження, заявивши, що західні постачання «найчутливіших» систем озброєнь в Україну можуть призвести до «непередбачуваних наслідків».

Американські офіційні особи кажуть, що це попередження показує, що поставлена зброя є ефективною у війні з Росією.

Нагадаємо, попри бравурну заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що країна витримала перший санкційний удар, новини в російських ЗМІ говорять протилежне.

Зокрема, у матеріалах російської філії «Радіо Свобода» згадуються коментарі представників тамтешнього бізнесу про те, що країна «лягає» під Китай, а деякі галузі російської економіки уже перебувають на порозі краху – зокрема, життєво важливих ліків у аптеках різних регіонів РФ залишилося на кілька тижнів.

Нагадаємо, канцлер Австрії Карл Негаммер, який відвідав Володимира Путіна 11 квітня, заявив президенту Росії, що західні санкції будуть лише посилюватися.

Офіс президента України ж закликав Захід запровадити нафтове ембарго проти Росії.